Чернівецька область

Чернівецька область — це Буковина, найбільш мультикультурний і «найменш український на вигляд» регіон України, який при цьому абсолютно український за духом. Тут на одній вулиці стоять православний собор, католицький костел, вірменська церква і синагога. Тут Чернівці називали «маленьким Віднем» і «Єрусалимом над Прутом». Тут стоїть Резиденція митрополитів Буковини і Далмації — один з найкрасивіших архітектурних ансамблів Східної Європи, об’єкт ЮНЕСКО.

Сюди їдуть за чотирма мотивами: Чернівці — одне з найкрасивіших міст України з австрійською архітектурою; Резиденція митрополитів — казковий ансамбль, у якому зараз університет; Хотинська фортеця — одна з семи чудес України; гуцульські Карпати півдня області — Вижниця, Путила, Черемош.

Карточка регіону

У цій статті

1. Що це за край і чому туди їдуть
2. Географія, ландшафти, клімат
3. Історія коротко
4. Легенди та містика
5. Топ цікавих місць області
6. Маршрути на день і на вихідні
7. Що зробити обов’язково
8. FAQ

Що це за край і чому туди їдуть

Чернівеччина — найменша область України, але одна з найбагатших на враження. Це Буковина — історична земля, яка століттями була перехрестям культур: української, румунської, єврейської, німецької, польської, вірменської. Чернівці до Першої світової війни були столицею австрійського герцогства Буковина — з університетом, оперним стилем, кав’ярнями, кількома мовами на одній вулиці.

Сюди їдуть, по-перше, заради Чернівців — міста, яке зберегло австрійську архітектуру практично повністю (не бомбили у Другу світову). По-друге, заради Резиденції митрополитів Буковини і Далмації — казкового ансамблю в неомавританському стилі, який ЮНЕСКО внесло до списку всесвітньої спадщини. По-третє, заради Хотинської фортеці — однієї з найкраще збережених середньовічних фортець України. По-четверте, заради гуцульських Карпат на півдні — Вижниця, Путила, долина Черемошу.

Географія, ландшафти, клімат

Чернівеччина — регіон трьох ландшафтних світів на маленькій території. Північ — рівнинна, з родючими полями, петляючим Дністром і Хотинською височиною (тут лежить Хотин). Центр — передгір’я, з пагорбами, буковими лісами (звідси назва Буковина — «країна буків»), Прутом і Сіретом. Південь — гуцульські Карпати: Покутсько-Буковинські гори, долина бурхливого Черемошу, гірські села Путили і Селятина.

Через північ області проходить Дністровський каньйон — той самий, що тягнеться з Тернопільщини. Новодністровськ стоїть біля Дністровського водосховища. На півдні — гуцульська територія з водоспадами (найвідоміший — водоспад на Путилівці), полонинами, дерев’яними церквами.

Коли їхати. Чернівці прекрасні цілий рік — з особливою атмосферою восени і на Різдво. Хотинська фортеця — найкраще травень–жовтень. Гуцульські Карпати — травень–жовтень для трекінгу, грудень–березень для лиж (курорт Мигове). Війна 2022 області не торкнулася: Чернівеччина — тилова, одна з найбезпечніших областей країни, куди у 2022 евакуювалися сотні тисяч людей.

Історія коротко

Землі сучасної Чернівеччини в давнину належали до Галицько-Волинського князівства, потім — до Молдавського князівства (з XIV століття). Хотинська фортеця і Чернівці століттями були прикордонними укріпленнями між Молдавією, Польщею, Османською імперією. Хотинська битва 1621 року — одна з вирішальних: польсько-козацьке військо (з гетьманом Петром Сагайдачним) зупинило тут османську армію султана Османа II, фактично врятувавши Центральну Європу від турецького наступу.

У 1774 році Буковину приєднала Австрійська імперія. Австрійський період (1774–1918) зробив Чернівці тим, чим вони є сьогодні: столицею герцогства Буковина, з університетом (1875), Резиденцією митрополитів, оперним театром, багатомовним населенням. Чернівці називали «маленьким Віднем»: тут одночасно звучали українська, румунська, німецька, їдиш, польська. Це було одне з найбільш толерантних міст Європи.

1918–1940 — Буковина у складі Румунії. 1940 — приєднано до УРСР. У Другу світову Чернівці майже не постраждали від бойових дій — тому австрійська архітектура збереглася практично цілою. Трагічна сторінка — голокост буковинських євреїв: до війни євреї складали третину населення Чернівців, більшість загинули в Трансністрії. У 1991 році Чернівеччина — частина незалежної України.

2022 рік. Чернівеччина — тилова область, безпосередніх бойових дій не було. У перші місяці повномасштабної війни область прийняла сотні тисяч внутрішньо переміщених осіб — Чернівці стали одним з головних «тилових прихистків» країни. Рідкі ракетні удари по інфраструктурі, але туристичні об’єкти не зазнавали прямих ударів.

До Першої світової війни в Чернівцях офіційними мовами діловодства були чотири: німецька, українська, румунська і польська. На одній вулиці могли стояти православна, греко-католицька, римо-католицька, вірменська церкви і синагога. Місто називали «Єрусалимом над Прутом». Сьогодні історичний центр Чернівців — один з найкраще збережених зразків австро-угорської урбаністики поза межами Австрії.

Легенди та містика регіону

1. Резиденція, яку архітектор не побачив добудованою

Резиденцію митрополитів Буковини і Далмації будували у 1864–1882 роках за проєктом чеського архітектора Йозефа Главки. Легенда стверджує, що Главка вклав у проєкт стільки сил, що захворів і осліп ще до завершення будівництва — так і не побачив готового ансамблю на власні очі. Він прожив ще десятиліття, заснував у Празі академію наук, але казкову Резиденцію, яку створив, бачив тільки в уяві. Сьогодні це об’єкт ЮНЕСКО і головний корпус Чернівецького національного університету.

2. Хотинська фортеця і дівчина-привид

Хотинська фортеця на високому березі Дністра має свою легенду — про дівчину Оленку, замуровану в стіні. За переказом, коли фортеця ніяк не хотіла «стояти» (мур обвалювався), будівничі вирішили замурувати в стіну живу людину — за давнім повір’ям, це дає споруді душу. Замурували молоду дівчину. На стіні фортеці є темна вологу пляма, яка ніколи не висихає — кажуть, це сльози Оленки. Пляма справді є; геологи пояснюють її виходом ґрунтових вод, але легенда живучіша за геологію.

3. Біла Криниця — столиця старообрядців

У селі Біла Криниця на півночі області у XIX столітті виник духовний центр старообрядців-липован — тут була резиденція старообрядницького митрополита (Білокриницька ієрархія). Місцева легенда стверджує, що село вибрали через криницю з «білою» водою, яка нібито зцілює і ніколи не замерзає. Старообрядницький собор у Білій Криниці — величезний, неоготичний, зовсім несподіваний для буковинського села. Виглядає як уламок іншого світу серед буковинських полів.

Топ цікавих місць області

Чернівці — «маленький Відень» України

Чернівці — одне з найкрасивіших міст України, з практично цілим австрійським історичним центром. Серед обов’язкових точок: вулиця Ольги Кобилянської (пішохідна, з кав’ярнями), Центральна площа з Ратушею, Єзуїтський костел Пресвятого Серця Ісуса в неоготичному стилі, вірменська церква, Турецький міст, «п’яна церква» (Миколаївська, з закрученими банями). Місто компактне — усе оглядається пішки за день.

Резиденція митрополитів Буковини і Далмації

Резиденція митрополитів Буковини і Далмації у Чернівцях — головна туристична візитка регіону і об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (з 2011 року). Казковий архітектурний ансамбль 1864–1882 років у неомавританському і візантійському стилях, з мозаїчними дахами, внутрішніми двориками, Семінарською церквою, Синодальним залом. Зараз тут головний корпус Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Поки не описана на сайті як окрема сторінка, але це абсолютне must-see України.

Хотинська фортеця

Хотин — одне з найдавніших міст України (понад 1000 років історії) на правому березі Дністра. Хотинська фортеця — одна з найкраще збережених середньовічних фортець України, входить у семірку чудес країни. Потужні мури, вежі, замок над Дністром. Тут відбулася Хотинська битва 1621 року, тут знімали десятки історичних фільмів. Один з найбільш «кінематографічних» об’єктів країни.

Вижниця і гуцульські ворота в Карпати

Вижниця — містечко на Черемоші, «ворота» в буковинські Карпати. Центр гуцульської культури Буковини: різьбярство, ткацтво, писанкарство. Поряд — національний природний парк «Вижницький» з буковими пралісами, водоспадами, гірськими стежками. Звідси починаються маршрути в гуцульські гори — на Путилу, Селятин, в долину Черемошу. Поки не описана на сайті як окрема сторінка.

Путила — гуцульське серце Буковини

Путила — гірське гуцульське село на півдні області, батьківщина буковинської гуцульської культури. Тут — водоспад на Путилівці, дерев’яні гуцульські церкви, садиба-музей буковинського поета Юрія Федьковича в сусідньому Сторонці-Путилові. Восени тут проводять фестиваль «Захід сонця на полонині» — гуцульське свято з вівчарством, музикою, бринзою. Поки не описана на сайті як окрема сторінка.

Сторожинець і дендропарк

Сторожинець — невелике містечко за 20 км від Чернівців. Головна локація — Сторожинецький дендропарк (заснований у 1900 році) з рідкісними деревами, серед яких японські, американські, кавказькі види. Поряд — гарна румунська і німецька архітектура (Сторожинеччина historically мала мішане населення).

Біла Криниця — неоготичний собор у буковинському селі

Біла Криниця — село на самому кордоні з Румунією, історичний центр старообрядців-липован. Успенський собор (1900–1908) — величезний неоготичний храм, абсолютно несподіваний для українського села: виглядає як перенесений з Кельна. Поки не описана на сайті як окрема сторінка, але це одна з найбільш сюрреалістичних локацій Буковини.

Новодністровськ і Дністровський каньйон

Новодністровськ — молоде місто енергетиків біля Дністровського водосховища. Звідси відкривається доступ до Дністровського каньйону — того самого, що тягнеться через Тернопільщину і Хмельниччину. Скельні обриви, водна гладь, рибалка, байдарки. Гарна точка для активного відпочинку на воді.

Маршрути на день і на вихідні

Маршрут 1. Чернівці за один день

Компактне місто, яке оглядається пішки. Зранку — Резиденція митрополитів (екскурсія по університету, 1,5–2 години). Далі — вулиця Ольги Кобилянської, Центральна площа з Ратушею, Єзуїтський костел. Обід у кав’ярні. Пообіддя — вірменська церква, «п’яна церква», прогулянка австрійськими кварталами.

Маршрут 2. Хотинська фортеця на день

Зі Чернівців ~70 км. Цілий день у Хотині: Хотинська фортеця з оглядом мурів, веж, замку над Дністром. Прогулянка містом. Маршрут добре поєднується з відвідуванням Кам’янця-Подільського (Хмельниччина, ~30 км від Хотина).

Маршрут 3. Гуцульська Буковина на вихідні

Дводенний маршрут на південь. День 1: Вижниця з гуцульськими ремеслами, Вижницький національний парк з водоспадами. Ночівля у Вижниці або Путилі. День 2: Путила з водоспадом, гуцульськими церквами, садибою Федьковича. Долина Черемошу. Маршрут для тих, хто хоче автентичні Карпати без розкрученості Прикарпаття.

Маршрут 4. Мультикультурна Буковина

Тематичний маршрут. Чернівці з вірменською церквою, синагогою, костелами, православними соборами. Біла Криниця з неоготичним старообрядницьким собором. Сторожинець з румунсько-німецькою спадщиною. Один день, щоб зрозуміти, наскільки Буковина — перехрестя культур.

Маршрут 5. Дністровський край

На північ області. Новодністровськ з виходом до Дністровського водосховища і каньйону. Рибалка, байдарки, прогулянки скельними берегами. Маршрут для активного відпочинку на воді, добре поєднується з тернопільською і хмельницькою частинами каньйону.

Що зробити обов’язково на Чернівеччині

• Зайти у внутрішній двір Резиденції митрополитів — мозаїчні дахи, аркади, казкова архітектура. Об’єкт ЮНЕСКО, який виглядає несправжнім.
• Випити каву на вулиці Ольги Кобилянської — пішохідній серцевині «маленького Відня».
• Постояти на мурах Хотинської фортеці над Дністром — одна з семи чудес України.
• Знайти «п’яну церкву» в Чернівцях — Миколаївський собор із закрученими гвинтом банями.
• Скуштувати буковинську мамалигу з бринзою і шкварками — класика буковинсько-румунської кухні.
• Послухати гуцульську трембіту у Вижниці чи Путилі — інструмент, який чути за кілометри.
• Подивитися на неоготичний собор у Білій Криниці — уламок іншого світу серед буковинських полів.
• Пройти буковими пралісами Вижницького парку — ліси, через які регіон отримав назву Буковина.
• Купити гуцульську вишиванку або різьблену тарілку у Вижниці — буковинська школа має свої особливі мотиви.
• Скуштувати буковинський борщ і «токан» у локальному ресторані Чернівців.

У 2011 році Резиденція митрополитів Буковини і Далмації увійшла до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Це один із семи об’єктів ЮНЕСКО в Україні (поряд із Софією Київською, Львовом, Херсонесом, дерев’яними церквами Карпат, дугою Струве і буковими пралісами). Архітектор Йозеф Главка створив будівлю, у якій змішані візантійський, мавританський, готичний і місцевий буковинський стилі — і вона при цьому виглядає цілісною.

Питання, які виникають найчастіше

Що подивитися на Чернівеччині за один день?

Однозначно — Чернівці з Резиденцією митрополитів, вулицею Кобилянської і австрійським центром. Місто компактне, усе оглядається пішки. Якщо хочеться альтернативи — Хотин з фортецею (~70 км від Чернівців).

Що таке Резиденція митрополитів?

Архітектурний ансамбль 1864–1882 років у Чернівцях, побудований за проєктом чеського архітектора Йозефа Главки як резиденція православних митрополитів Буковини і Далмації. Поєднує візантійський, мавританський і готичний стилі. З 2011 року — об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Зараз тут головний корпус Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Чи безпечно зараз їхати на Чернівеччину?

Так. Чернівеччина — одна з найбезпечніших областей України, тилова, далеко від лінії фронту. У 2022 році сюди евакуювалися сотні тисяч людей з прифронтових регіонів. Рідкі ракетні удари по інфраструктурі, але туристичні об’єкти не зазнавали прямих ударів.

Чому Чернівці називають «маленьким Віднем»?

Чернівці понад 140 років (1774–1918) були частиною Австрійської імперії — столицею герцогства Буковина. За цей час місто отримало австрійську архітектуру, університет, оперний стиль життя, багатомовність. Історичний центр майже не постраждав у Другу світову, тому австрійська забудова збереглася практично цілою. Звідси й порівняння з Віднем.

Куди поїхати з дітьми на Чернівеччині?

Хотинська фортеця — ідеальне місце для гри в лицарів. Сторожинецький дендропарк для прогулянок. Вижницький національний парк з водоспадами. Чернівці з трамваями і кав’ярнями — для старших дітей.

Які найвідоміші страви Чернівеччини?

Буковинська кухня — перехрестя української, румунської, єврейської традицій: мамалига з бринзою і шкварками, токан (густа кукурудзяна каша), буковинський борщ, голубці з кукурудзяною крупою, плачинда (румунський пиріг), сармале. У гуцульській частині — банош, бринза, гуцульський сир. На десерт — буковинський штрудель з австрійським корінням.

Що привезти з Чернівеччини?

Гуцульська вишиванка або різьблені вироби з Вижниці, буковинський сир і бринза, листівки з Резиденцією, мініатюра Хотинської фортеці, буковинське вино, мед з карпатських пасік, кераміка з місцевих майстерень.

Чернівеччина — це найкомпактніший туристичний регіон України: найменша область, у якій є місто-музей рівня європейських столиць, об’єкт ЮНЕСКО, одна з семи чудес країни і гуцульські Карпати — усе в радіусі 100 км. Це Буковина, де культури не воювали, а жили поруч — і це видно в кожному кварталі Чернівців.

Якщо у тебе є один вихідний і ти не знаєш, куди поїхати, — Чернівці майже завжди правильна відповідь.