Чернігів

Сортування: orderby
Кількість:
Чернігів
Чернігів є одним з найдавніших міст Східної Європи

Перша письмова згадка про місто належить до 907 року. Історики вважають: місту щонайменше 1300 років. Упродовж давньоруської доби Чернігів динамічно розвивався, був столицею великого і потужного князівства. Саме тут у першій половині 11 століття братом Ярослава Мудрого - князем Мстиславом Хоробрим - був закладений найдавніший храм на території Київської Русі, який зберігся до сьогоднішніх днів - Спаський собор. У 12 - початку 13 століття землі Чернігівського князівства простягалися далеко на північ, схід та південь, до теперішньої Московської області та Тмутаракані (теперішній Краснодарський край) на Чорному морі. Населення міста становило близько 20-25 тис. чоловік, отже Чернігів був одним із найбільших міст тогочасної Європи, центром ремесел, торгівлі, культурного та церковного життя, а чернігівські князі належали до найвищої політичної еліти. У 1239 році місто було зруйновано монголо-татарами, у середині 16 століття Чернігів входить до складу Великого Князівства Литовського, згодом стає частиною Московії, а в 1618 році переходить під владу Речі Посполитої. У 1623 році отримує Магдебурзьке право. Починається другий в історії Чернігова період економічного та культурного піднесення. В останній третині 17 століття - на початку 18 століття за сприяння Івана Мазепи місто зажило слави ще й як центр просвітництва.
 
Після ліквідації гетьманства Чернігів стає центром намісництва, а 1802 року - Чернігівської губернії. На межі 19 - 20 століття Чернігів знову здобув славу одного з центрів української культури. Тут жили, творили, працювали Григорій Верьовка, Михайло Коцюбинський, Софія Русова, Павло Тичина та інші митці. Відвідували місто Шевченко, Гоголь, Пушкін, Глінка ти Лисенко.
 
У роки другої світової війни місто було зруйноване, а після відбудови, хоча його вигляд змінився, Чернігів не втратив свого особливого історичного колориту. Зараз це обласний центр із населенням близько 300 тис. осіб.
 
Основні пам’ятки
У Чернігові збереглося 6 давньоруських пам’яток домонгольської доби. Давній центр - Вал (Дитинець). Саме тут виникло та розвивалося місто. На Валу знаходиться один із найдавніших, що збереглися, кам’яний храм доби Русі - Спасо-Преображенський собор (11 ст.). Поряд - князівська усипальниця Борисоглібський собор (12 ст.) нині музей. Також на території Валу розташований Чернігівський Колегіум (18 ст.), чавунні гармати та інші архітектурні й історичні пам’ятки. На в’їзді до Чернігова на пагорбі, розташована красуня Катерининська церква (18 ст.) Вона споруджена у стилі українського бароко, струнка та урочиста. Дійшли до наших днів практично у незмінному вигляді.
 
На захід від історичного центру Чернігова височать схили Болдиних гір (старовинне язичницьке капище з курганними похованнями), де зберігся унікальний курганний комплекс - найбільший у Східній Європі некрополь 9 - 11 ст. Тут знаходиться й відома в усьому світі пам’ятка підземного будівництва - Антонієві печери. Вони започатковані в 1069 році видатним церковним діячем давньоруської доби преподобним Антонієм Печерським. Зараз печери - це двохярусний підземний комплекс довжиною близько 350 метрів. Вони мають незвичайну енергетику і таємниці, котрі й досі не розгадані.
 
Неподалік від Красної площі збереглася П’ятницька церква (кін. 12 ст.). Вона Відтворює найвищий етап розвитку архітектури Русі. За легендою, дуже популярною серед місцевих жителів, в одну із стін храму вмуровано камінь, доторкнувшись до якого можна загадати бажання. У 1695 році був освячений Троїцький собор. У ньому знаходяться православні святині - мощі святителя Феодосія Чернігівського, преподобного Лаврентія, святителя Філарета, частки мощей Михаїла та Федора і деяких києво-печерських святих.
Copyright MAXXmarketing GmbH
JoomShopping Download & Support