Чернігівська область

Чернігівщина — це найбільш «літописна» область України. Тут стоять собори XI–XII століть, які бачили князя Мстислава Хороброго і Святослава Олеговича (того самого, з «Слова о полку Ігоревім»). Тут була друга столиця Гетьманщини — Батурин, який Петро I перетворив на попіл. Тут жили Антоній Печерський, Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Олександр Довженко. Це Сіверщина — одна з найдавніших історичних земель України.

З 24 лютого по кінець березня 2022 року значна частина Чернігівщини перебувала в окупації або в облозі. Сам Чернігів витримав 39-денну облогу і не здався. Після Київської наступальної операції квітня 2022 область було повністю деокуповано. Зараз північна частина — прифронтова через близькість до Білорусі і Брянщини, з регулярними обстрілами. Туристичні об’єкти у переважній більшості працюють.

Важливо. Чернігівщина — деокупована область, але північна частина (Чернігів, Сновськ, Семенівка, Новгород-Сіверський) — в прифронтовій зоні з регулярними артилерійськими і ракетними обстрілами з території Білорусі і Росії. Перед поїздкою — обов’язкова перевірка ситуації через офіційні канали і застосунок «Повітряна тривога». Південна частина області (Прилуки, Бахмач, Ніжин) — помітно безпечніша.

Карточка регіону

У цій статті

1. Що це за край і чому туди їдуть
2. Географія, ландшафти, клімат
3. Історія коротко
4. Легенди та містика
5. Топ цікавих місць області
6. Маршрути на день і на вихідні
7. Що зробити обов’язково
8. FAQ

Що це за край і чому туди їдуть

Чернігівщина — найдавніша непрервно заселена земля сучасної України. Чернігів був столицею Сіверського князівства задовго до того, як з’явилися Київ і Львів у їхньому сучасному вигляді. Спасо-Преображенський собор у Чернігові (1030-ті роки) — найстаріший збережений храм на території колишньої Київської Русі. Тільки тут можна побачити, як виглядала Київська Русь у X–XI століттях не з реконструкції, а з оригіналу.

Сюди їдуть з трьох мотивів. Перший — княжа спадщина Чернігова: п’ять соборів XI–XII століть, Антоніївські печери, Болдина гора з князівськими курганами. Другий — гетьманський Батурин: відновлений палац Розумовських, цитадель Мазепи, меморіал жертвам погрому 1708 року. Третій — дворянські садиби Сіверщини: Качанівка, Седнів, Сокиринці, Тростянець — чудовий шар XVIII–XIX століть.

Географія, ландшафти, клімат

Чернігівщина лежить у Поліській низовині: соснові ліси, торфовища, повільні річки, болота. На півночі область межує з Білоруссю і Брянщиною (Росія) — це найбільш «поліський» край України, з рідкісними дерев’яними церквами, мисливськими лісами і густою річковою системою.

Через центр області проходить Десна — найкрасивіша ліва притока Дніпра, з ландшафтами, які надихали Олександра Довженка (фільм «Зачарована Десна»). На півдні область переходить у лісостеп з родючими чорноземами і козацькими селами. Біля південного кордону області, при впадінні Десни в Дніпро, лежить Любеч — найдавніше слов’янське городище IX століття.

Коли їхати. Найкращий сезон — з кінця квітня до кінця жовтня для природи і дворянських садиб. Чернігів і собори можна оглядати цілий рік, але найкраще пізнє літо і рання осінь. Зимою область тихе, але працюють усі музеї. У січні-лютому добре поєднується з різдвяним сезоном Києва (Чернігів — 140 км від столиці).

Історія коротко

Землі сучасної Чернігівщини були заселені сіверянами — одним з давньоруських племен. У IX–X століттях Чернігів стає столицею Сіверського князівства, одного з найпотужніших в Київській Русі. У XI столітті князь Мстислав Хоробрий закладає Спасо-Преображенський собор — зразок візантійського зодчества, який існує до сьогодні.

У XII столітті князь Ігор Святославич з Новгород-Сіверського князівства веде свій знаменитий похід проти половців (1185), який оспівано в «Слові о полку Ігоревім». Це найважливіший літературний пам’ятник давньоруської літератури. У 1239 році монголи зруйнували Чернігів; майже всі собори вистояли (тільки Чернігівський пишний князівський комплекс знищили).

У XVI–XVII століттях Сіверщина — пограниччя між Литвою, Польщею і Москвою. На переході до Гетьманщини регіон стає однією з ключових козацьких земель. У 1669–1708 столицею Гетьманщини є Батурин, де правлять Іван Самойлович, потім Іван Мазепа. У листопаді 1708 року, після переходу Мазепи на бік шведського короля, російські війська під керівництвом Меншикова влаштовують Батуринську різню: знищують місто і вирізають все населення (близько 11 000–15 000 людей). Це одна з найжахливіших сторінок історії України, яку Російська імперія століттями замовчувала.

У XIX столітті Чернігівщина стає центром класичної української шляхти: тут будуть садиби Галаганів, Розумовських, Тарновських, Лизогубів. Качанівка — родина Тарновських — стає літературним магнітом: тут гостюють Шевченко, Гоголь, Куліш, Микола Костомаров, Михайло Глинка. У XX столітті область переживає Голодомор, Другу світову, радянську колективізацію. У 1986 році північна частина області зачеплена Чорнобильським слідом.

2022 рік. 24 лютого російські війська увійшли в Чернігівщину з боку Білорусі, рухаючись на Київ. Чернігів витримав 39-денну облогу, з повним знищенням важливої інфраструктури. У північній частині області (Сновський, Семенівський райони) була часткова окупація. Після Київської наступальної операції квітня 2022 росіяни відступили; область деокуповано. Сьогодні — прифронтовий статус через близькість до кордону.

Батуринська різня 1708 року — одна з найкривавіших подій української історії. Близько 11–15 тисяч цивільних і козаків було убито за наказом царя Петра I. Меншиков особисто керував операцією. Місто було спалено вщент і не відновлювалося майже 100 років. Це не «воєнна жорстокість», а свідомий терор для лякання всієї України. Українська історія століттями не могла говорити про це під московською владою. Зараз меморіал у Батурині — одне з найбільш потужних місць пам’яті країни.

Легенди та містика регіону

1. Антоніївські печери в Болдиних горах

На Болдиних горах у Чернігові — підземна мережа Антоніївських печер, видовбана у пісковику ще в XI столітті. За легендою, її заклав Антоній Печерський — той самий, хто заснував Києво-Печерську лавру. Печери на трьох рівнях, на глибину до 30 метрів. У них кілька підземних храмів, келій, ходів. У XVII–XVIII століттях тут жили монахи Троїцько-Іллінського монастиря, частина яких так і не виходила на поверхню роками. Зараз доступна частина печер з екскурсіями. Троїцько-Іллінський монастир з печерами — одна з ключових локацій Чернігова.

2. Мазепа і скарб Батурина

У жовтні 1708 року, перед переходом на бік шведів, Іван Мазепа нібито вивіз з Батурина скарбницю Гетьманщини: золоті монети, гетьманські клейноди, документи. До сьогодні точно невідомо, що саме було вивезено і де поховано. Найпопулярніша версія: золото поховано десь у лісах Сіверщини, можливо в районі Десни. Скарбошукачі шукають його століттями; знаходять окремі монети, але не основну скарбницю. Місцева легенда стверджує, що золото зберігається в підземеллі під Батурином, у тому самому місці, де Мазепа спав останньої ночі перед втечею.

3. Качанівка і її гості

Палац у Качанівці з 1820-х належав родині Тарновських, які перетворили його на найзначиміший літературно-мистецький салон Сіверщини. Тут гостювали і працювали Тарас Шевченко (тричі, у 1840–1850-х), Микола Гоголь, Михайло Глинка (написав тут оперу «Руслан і Людмила»), Пантелеймон Куліш, Микола Костомаров, Ілля Рєпін. Кажуть, у певні літні вечори в парку чути голоси — обговорення нової поеми, акорди фортепіано, сміх жінок у білих сукнях. Бачили чи ні — питання віри. Парк точно тримає атмосферу.

Топ цікавих місць області

Чернігів — княжа столиця Сіверщини

Чернігів — чи не найдавніше функціонуюче місто України, з безперервною історією понад 1100 років. Тут найбільша концентрація соборів XI–XII століть в Україні: Спасо-Преображенський собор (1030-ті), Борисоглібський собор (XII ст.), П’ятницька церква (XII ст.), Іллінська церква, Церква Михайла та Федора, Храм усіх святих Чернігівських. Сюди ж парк Дитинець із вали княжого городища, Красна площа з адмінбудівлями і Художній музей Григорія Галагана.

Троїцько-Іллінський монастир і Антоніївські печери

Троїцько-Іллінський монастир у Чернігові — найбільший монастирський комплекс Сіверщини, заснований у XI столітті. Тут Антоніївські печери на трьох рівнях у пісковику, видовбані ще до Києво-Печерських. Підземні храми, келії, ходи на глибину до 30 метрів. Один з небагатьох печерних комплексів України, які можна оглядати з гідом і ліхтариком.

Батурин — столиця Мазепи і місце різні

Батурин — колишня столиця Гетьманщини (1669–1708). Сьогодні — Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця»: відновлений палац Кирила Розумовського (останнього гетьмана), цитадель Мазепи з реконструйованим гетьманським домом, музей. Окремо — меморіал жертвам Батуринської різні 1708 року, з найбільш потужним за емоційною віддачею українським меморіалом нової епохи.

Новгород-Сіверський — місто «Слова о полку Ігоревім»

Новгород-Сіверський — стародавнє літописне місто, столиця Новгород-Сіверського князівства XII століття, з якого Ігор Святославич виводив свій похід на половців. Спасо-Преображенський монастир XII століття, Тріумфальна арка 1786 року, історичний центр з купецькими будинками. Одне з найбільш атмосферних малих міст України, але прифронтовий статус обмежує доступ.

Качанівка — садиба Тарновських

Качанівка — Національний історико-культурний заповідник, один з найкрасивіших дворянських ансамблів України. Палац у стилі неокласицизму (XVIII–XIX ст.), ландшафтний парк на 500 гектарів, штучні озера, гроти, альтанки. До палацу приїжджали Шевченко, Гоголь, Глинка, Куліш, Рєпін — це був головний літературно-мистецький салон Сіверщини. Поки не описана на сайті як окрема сторінка.

Седнів — село-музей

Седнів — невелике село за 25 км від Чернігова, перетворене на музей під відкритим небом. Садиба Лизогубів XVIII століття (тут гостював і малював Шевченко), кам’яна Георгіївська церква 1747 року (тут знімали кілька історичних українських фільмів), руїни Седнівського замку, парк з ялиновими алеями. Атмосферне і недооцінене.

Прилуки і прилуцький собор

Прилуки — містечко на півдні області з козацько-гетьманською історією. Головні точки інтересу: Спасо-Преображенський собор (1705–1720, ктиторство гетьмана Івана Скоропадського) і Собор Різдва Богородиці. Поряд — Густинський монастир XVII століття на острові річки Удай, один з найкрасивіших монастирських ансамблів Лівобережжя.

Ніжин — гоголівський ліцей і огірки

Ніжин — історичне грецьке містечко на Остру з потужною літературною спадщиною. Ніжинський ліцей вищих наук князя Безбородька (1820) — тут навчався і Микола Гоголь. Гарний історичний центр з купецькими будинками, грецькою церквою, музеями. І так, тут досі роблять знамениті ніжинські солоні огірки за рецептом XVIII століття.

Любеч — найдавніше городище

Любеч — маленьке селище при впадінні Десни в Дніпро. Тут у 1097 році відбувся з’їзд князів Київської Русі, на якому вперше у Європі задекларовано принцип «кождо да держить отчину свою» — передача князівств у спадщину. Збереглися рештки городища, оборонних валів, церков. Один з найдавніших слов’янських об’єктів у материковій Україні. Поки не описаний на сайті як окрема сторінка.

Монастирі Сіверщини

Окрема сильна категорія регіону. Домницький монастир Свято-Різдва Богородиці на півдні області — чудовий зразок козацького бароко. Руїни Максаківського монастиря на лівобережжі Десни — колишня оборонна обитель XVII століття, ктитором якої був гетьман Іван Мазепа.

Маршрути на день і на вихідні

Маршрут 1. Княжий Чернігів за один день

Зі Києва ~140 км. Парк Дитинець з валами княжого городища зранку. Огляд соборів: Спасо-Преображенський, Борисоглібський, П’ятницька церква, Іллінська. Обід на Красній площі. Пообіддя — Троїцько-Іллінський монастир з Антоніївськими печерами. Перевірити безпеку: Чернігів — прифронтова зона.

Маршрут 2. Батурин і Мазепина пам’ять

Зі Києва ~200 км. Цілий день у Батурині: палац Розумовського, цитадель Мазепи, музей Гетьманщини, меморіал різні 1708 року. Прогулянка історичним центром. По дорозі назад можна заскочити в Прилуки з Спасо-Преображенським собором.

Маршрут 3. Дворянські садиби на вихідні

Дводенний маршрут. День 1: Качанівка з палацом Тарновських і парком на цілий день. Ночівля в Ніжині. День 2: Ніжин з Гоголівським ліцеєм і грецькою спадщиною, далі — Седнів з Георгіївською церквою і садибою Лизогубів.

Маршрут 4. Літописна Сіверщина — коли стане безпечно

Спеціальний маршрут для шанувальників давньоруської історії. Любеч з городищем 1097 року → Чернігів зі соборами XI–XII століть → Новгород-Сіверський з місцями «Слова о полку Ігоревім». Маршрут зараз обмежено через прифронтовий статус північної Чернігівщини.

Маршрут 5. Монастирська Сіверщина

Маршрут для паломників. Троїцько-Іллінський монастир з Антоніївськими печерами → Густинський монастир поблизу Прилук → Домницький монастир → Руїни Максаківського монастиря.

Що зробити обов’язково на Чернігівщині

• Зайти у Спасо-Преображенський собор Чернігова — найстаріший збережений храм Київської Русі. Стіни XI століття, оригінальні.
• Спуститися в Антоніївські печери з ліхтариком і пройти всі три рівні підземних храмів.
• Постояти на меморіалі Батуринської різні — це місце сили і трагедії одночасно.
• Зайти в палац Розумовського у Батурині і відчути, як виглядала Гетьманщина в період найвищого розквіту.
• Пройти всі алеї Качанівки — в кожній колись стояв Шевченко чи Гоголь, нині — стоїш ти.
• Купити ніжинські солоні огірки прямо у виробника. Це історична страва, винайдена в Ніжині у XVIII столітті.
• Сісти на лавку біля Десни в Сосниці — на батьківщині Олександра Довженка. Тут починається «Зачарована Десна».
• Спостерігати за птахами в Поліських болотах поблизу Сновська (коли стане безпечно).
• Послухати орган у Гоголівському ліцеї в Ніжині — іноді проводять концерти у відновленому залі.
• Купити чернігівські пряники з традиційними сіверськими орнаментами — найкращий локальний сувенір.

Спасо-Преображенський собор у Чернігові (1030-ті) — найстаріший повністю збережений храм Київської Русі. Київський Святий Софія (1037) перебудовувалася у XVII–XVIII століттях у бароковому стилі, тому її «первозданний» вигляд частково реконструкція. Чернігівський Спас — з оригінальними стінами і пропорціями XI століття. Унікальна споруда у східноєвропейському масштабі.

Питання, які виникають найчастіше

Що подивитися на Чернігівщині за один день?

Найшвидший варіант — Чернігів зі соборами XI–XII століть і Антоніївськими печерами. Інший варіант — Батурин з палацом Розумовського і меморіалом різні 1708 року. Або — Качанівка з палацом Тарновських.

Чи безпечно зараз їхати на Чернігівщину?

Залежить від частини області. Південна Чернігівщина (Прилуки, Бахмач, Ніжин, Качанівка) — помітно безпечніша, з рідкими повітряними тривогами. Північна Чернігівщина (Чернігів, Сновськ, Семенівка, Новгород-Сіверський) — прифронтова зона з регулярними артилерійськими обстрілами з території Білорусі і Росії. Перед поїздкою — перевірка через офіційні канали.

Що сталося з Чернігівщиною у 2022 році?

24 лютого 2022 року російські війська увійшли в область з боку Білорусі, рухаючись на Київ. Сам Чернігів витримав 39-денну облогу (24 лютого — 4 квітня 2022): зруйновано стадіон, Тренувальний центр, частково історичний центр, але місто не здалося. Північні райони (Сновський, Семенівський) були частково окуповані. Після Київського контрнаступу квітня 2022 область деокуповано.

Що таке Батуринська різня?

Подія 2 листопада 1708 року. Після того, як гетьман Іван Мазепа перейшов на бік шведського короля Карла XII, російські війська під керівництвом Олександра Меншикова взяли штурмом Батурин (столицю Гетьманщини) і знищили населення міста — від 11 до 15 тисяч цивільних і козаків. Місто було спалено. Це був свідомий терор для лякання решти України. Сьогодні в Батурині — меморіал жертвам, один з найбільш потужних меморіалів країни.

Що таке Качанівка?

Національний історико-культурний заповідник у Ічнянському районі. Дворянський палац XVIII–XIX століть, родова резиденція Тарновських. Один з найкрасивіших парково-садибних ансамблів України (500 гектарів). У XIX столітті — головний літературно-мистецький салон Сіверщини: тут гостювали Шевченко, Гоголь, Глинка, Куліш, Рєпін.

Куди поїхати з дітьми на Чернігівщині?

Парк Дитинець у Чернігові з валами і простором для бігу, Качанівка з парком, ставками, гротами і альтанками. Седнів з історичною атмосферою. У Ніжині можна показати дітям виробництво ніжинських огірків (з туром).

Які найвідоміші страви Чернігівщини?

Чернігівський борщ з пампушками і часником, сіверські галушки з молодим часником, ніжинські солоні огірки (винайдені у XVIII столітті), батуринський мід, поліська гречка зі шкварками, прилуцькі пряники з медом. На півночі — поліські страви на основі грибів, ягід (журавлина, чорниця), річкової риби.

Що привезти з Чернігівщини?

Ніжинські солоні огірки (класика), чернігівські пряники з традиційним орнаментом, мед з пасік Сіверщини, листівки з палацом Батурина, керамічні мініатюри з Чернігівських соборів, прилуцькі тороти і варення з лісових ягід.

Чернігівщина — це фундамент. Не модерної України, не козацької, не радянської — найдавнішого шару, з якого все почалося. Тут стоять стіни XI століття, на яких поряд писали імена в часи Київської Русі і часи Гетьманщини. Тут була Батуринська різня, яку Україна досі осмислює. Тут жили Гоголь і Довженко, Куліш і Глинка.

Це регіон не для розваги. Це регіон, щоб зрозуміти, яка Україна давня. Дуже давня.