Київський річковий вокзал

Київський річковий вокзал — головний транспортний вузол та порт для річкового транспорту, розташований в історичному регіоні столиці України Києва — на Подолі.  Ще в давнину Поділ був торгівельно-ремісничим центром Києва, товарообмін якого відбувався переважно по головній річковій артерії України — річці Дніпро.

Будівля річкового вокзалу була закладена в 1957-му році, а будівельні роботи завершилися у 1961-му. Це чотирьох-поверховий будинок, лише два поверхи з яких виглядають над Поштовою площею. Історично перші два поверхи виконували безпосередньо роль самого вокзалу — там розміщувалися адміністративні та господарські служби, камери для зберігання речей, каси, тощо, в той час як на верхніх двох знаходилися пошта, ресторан та кафе. Над будівлею височіє невелика кругла башта, у якій знаходилася фахова функціональна апаратура — апарати зв'язку, сигналізації та інші, які були необхідні для контролю та направлення суден в річці Дніпро. Всередині вокзальний комплекс оздоблений унікальними тематичними мозаїками: “Дніпро — торговий шлях”, “Чайки над водою”, тощо, стиль яких був типовим для мистецтва тієї епохи.

У 2012-му році будівля була закрита на реконструкцію, але у 2012-2015 роках вона набула занедбаного стану, поки взимку 2016-го року, у зв'язку зі зміною власників, не розпочалася реконструкція будівлі, яка мала перетворити вокзал на сучасний торгівельно-розважальний комплекс, туристичний центр, з ресторанами, нічними клубами, тощо. Але через невідомі причини проєкт здійснити не вдалося.

Від січня 2016-го року будівля має статус нововідкритої пам’ятки архітектури, аж поки у 2019-тому році будівля не відкрилась для відвідувачів, як історично-мистецький центр, який став місцем для арт-об’єктів, виставок, та новоствореної гастрономічної галереї на причалі перед вокзалом.