Свято-Троїцький Іонинський монастир, Ботанічний сад, Київ

На радянських картах це була просто частина Ботанічного саду. Насправді — одна з найбільших чернечих обителей дореволюційного Києва, яку півстоліття ховали серед клумб і теплиць.

Свято-Троїцький Іонинський монастир стоїть на схилі Звіринця, оточений з усіх боків Національним ботанічним садом імені Гришка. Блакитна Троїцька церква, дзвіниця й старі келії — і все це за кілька хвилин від метро, серед бузку, який навесні видно з пів-Києва.

Карточка локації

Що це таке і навіщо їхати

Іонинський — це рідкісний для мегаполіса випадок, коли діючий монастир і ботанічний парк зрослися в одне ціле. Ти йдеш повз колекції троянд і магнолій — і раптом між дерев виростають блакитні бані Троїцької церкви.

Їдуть сюди за двома речами одразу: по тиху молитовну атмосферу старої обителі та по найкращий у Києві краєвид цвітіння. Наприкінці квітня–травні схили довкола монастиря тонуть у бузку, і сюди стікається пів міста з фотоапаратами.

Історія

У 1860-х на цій незаселеній місцевості оселився преподобний Іона Київський — чернець сусіднього Видубицького монастиря, що внизу під пагорбом. За переказом, обитель тут йому заповів заснувати сам преподобний Серафим Саровський, який нібито з’явився Іоні у видінні. Офіційний дозвіл на монастир дали лише 1866 року.

У 1871 році звели соборний храм на честь Пресвятої Трійці — серце майбутнього комплексу; згодом, 1898-го, церкву розширили. До 1917 року Іонинський монастир із братією у 800 ченців був другим за величиною в Києві після Лаври.

Сад замість обителі

1935 року на Звіринці почали створювати Ботанічний сад (нині — Національний ботанічний сад імені М. Гришка), і монастирську садибу просто включили до його території. Наприкінці 1950-х під час перепланування знесли частину будівель, інші пристосували під потреби установи. Уцілілі Троїцька церква, братські келії, годинникова вежа й цегляні корпуси десятиліттями жили подвійним життям — формально як господарські споруди саду.

Повернення

1993 року тут віднайшли мощі преподобного Іони, а 1995-го його канонізували — того ж року монастир знову став самостійним. Сьогодні це діюча обитель, яка ділить пагорб із ботанічними колекціями.

Легенди та перекази

Місце з такою історією не могло обійтися без власних історій.

1. Видіння Серафима Саровського

За монастирським переказом, преподобному Іоні явився сам Серафим Саровський і вказав місце для майбутньої обителі. Тому Іонинський змалку був тісно пов’язаний із культом саровського святого — того самого, на честь якого за кілька кілометрів збудували дерев’яну церкву в Пуща-Водиці.

2. Підземні ходи Звіринця

Пагорби Звіринця та Печерська пронизані старими печерами й ходами, тож не дивно, що монастир оброс легендами про підземні галереї, які нібито вели аж до Лаври. Документально це не підтверджено, але історія вперто живе серед киян.

Що подивитися на місці

Троїцька церква. Головна споруда обителі: блакитні стіни, золоті бані, інтер’єр у дусі академічного храмового живопису кінця XIX століття. Саме її бачиш першою, виходячи з-поміж дерев саду.

Мощі преподобного Іони. Зберігаються в монастирі; до них приходять прочани з усього Києва.

Бузковий схил. Формально це вже Ботанічний сад, але візуально бузок і монастир — одна листівка. Найкращий час — друга половина квітня й травень.

До 1917 року тут жили близько 800 ченців — більше було лише в Києво-Печерській лаврі. Сьогодні про той масштаб нагадують хіба що довгі братські корпуси серед клумб.

Як дістатися

Метро. Найзручніше — станція «Печерська» або «Дружби народів», далі пішки до входу в Ботанічний сад імені Гришка з боку вулиці Тимірязєвської.

Авто. Орієнтир — вул. Тимірязєвська, 1. Біля входів у сад є місця для паркування, але у вихідні навесні їх швидко займають.

Важливо. Потрапити до монастиря можна як через окремий вхід, так і через територію Ботанічного саду — у другому випадку знадобиться квиток у сад.

Чек-лист мандрівника

• Закритий одяг: це діючий монастир — жінкам бажано мати хустку, плечі й коліна прикриті.
• Квиток у сад: якщо хочеш поєднати з прогулянкою Ботанічним — візьми готівку на вхід.
• Сезон бузку: кінець квітня–травень дають максимально ефектну картинку.
• Що НЕ варто: голосно поводитися біля храму та фотографувати ченців і службу без дозволу.

Питання, які виникають найчастіше

Чи можна вільно зайти на територію монастиря?

Так, обитель діюча й відкрита для відвідувачів у денний час. Поводитися варто тихо й шанобливо, як у будь-якому храмі.

Скільки коштує вхід?

На територію самого монастиря — безкоштовно. Якщо заходити з боку Ботанічного саду, потрібен квиток у сад.

Коли найкраще приїжджати?

Заради краєвидів — у сезон цвітіння бузку (кінець квітня–травень). Заради тиші й молитви — будь-якого буднього ранку.

Хто такий преподобний Іона?

Чернець-засновник обителі, який оселився тут у 1860-х. Його мощі віднайшли 1993 року, а 1995-го він був канонізований; монастир носить його ім’я.

Іонинський монастир — це Київ, який уміє ховатися на видноті. Велетенська колись обитель, розчинена в ботанічних колекціях, блакитні бані серед магнолій і бузку — і відчуття, що ти знайшов місце, повз яке тисячі людей проходять, навіть не здогадуючись, що тут.