Національний музей-заповідник Гоголя, Гоголеве Національний музей-заповідник Гоголя, Гоголеве Національний музей-заповідник Гоголя, Гоголеве Національний музей-заповідник Гоголя, Гоголеве Національний музей-заповідник Гоголя, Гоголеве Національний музей-заповідник Гоголя, Гоголеве Національний музей-заповідник Гоголя, Гоголеве Національний музей-заповідник Гоголя, Гоголеве Національний музей-заповідник Гоголя, Гоголеве Національний музей-заповідник Гоголя, Гоголеве Національний музей-заповідник Гоголя, Гоголеве Національний музей-заповідник Гоголя, Гоголеве Національний музей-заповідник Гоголя, Гоголеве Національний музей-заповідник Гоголя, Гоголеве
Музей-заповідник було відкрито 1 квітня 1984 року. Територія заповідника близько 40 га, із врахуванням акваторії двох ставків.  Для відвідувачів діє експозиційний відділ: великий панський будинок, будиночок-флігель, комора (побудована за технологією 19 століття), 2 ставки, місце для відпочинку туристів та бібліотека (де можна працювати над написанням наукових робіт). В музеї є багато книг та речей 18-19 століття.

Зараз село, в якому розміщено цей музей називається Гоголеве. Раніше село мало назви: Яновщина, Василівка, хутір Купчин. 

Будинок, в якому народився Микола Васильович Гоголь з кожним роком приваблює все більше туристів, але це відбудований будинок. Будинок, де проживав Микола Гоголь був зруйнований у 19 столітті, адже був старий і непридатний для проживання. Наймолодша сестра Гоголя, Ольга Василівна, дізналася історію, що батько М.Гоголя, коли ще будував цей будинок, не повністю розрахувався з будівничим. І, начебто, будівничий наклав родове прокляття на увесь Гоголівський рід. Після цього всі члени родини Гоголів, а саме представники чоловічої статі, довго не жили. Батько Миколи Гоголя помер, коли будинок ще не був добудований, чоловіки сестер Миколи Васильовича також довго не жили. Саме тоді наймолодша сестра Гоголя розпорядилася повністю знести Гоголівський будинок і побудувати його зменшену копію, але уже ближче до проїжджої частини. Цей будинок повторював всі риси Гоголівського будинку.

Для того, щоб краще пізнати життєвий шлях письменника варто завітати до будинку. Починати необхідно з першого залу, який розповідає про підліткове життя М. Гоголя.

Наступний зал знайомить нас із життям і перебуванням письменника у Петербурзі. Справа в тому, що Микола Гоголь мріяв про державну службу в Північній столиці, але Петербург спочатку не прийняв молодого провінціала. Відтак, на своїй першій роботі у Департаменті земельних наділів, він працював простим переписувачем паперів. Згодом, Микола Васильович випустив свою першу збірку, але вона була вщент розбита критиками, що дуже вплинуло на душевний стан письменника. Натомість, саме у Петербурзі він знайомиться з відомими та впливовими літераторами. На одному з вечорів він навіть познайомиться з Олександром Пушкіним та напише такі рядки: “Все, что есть у меня хорошего я обязан ему”.
 
Під час свого перебування у Петербурзі він також прохав, щоб його рідні збирали інформацію про життя простих малоросів: легенди, звичаї, обряди, народні пісні, елементи народного одягу. Згодом, він видасть книгу “Всякої всячини” з вичерпною інформацією про життя та побут українців того часу.

В 2-х кімнатах музею відтверена атмосфера кімнати Миколи Гоголя 19 століття, саме ці кімнати належали матері М.Гоголя. В кімнатах представлена скриня, прялка, жіночі сорочки та світильник - автентичні речі тієї доби, а також картина “Вечір в Малоросії”.

Під час Другої світової війни німці, відступаючи спалили все селище, а разом із ним і будинок М.Гоголя.  Гоголівський будинок був відбудований лише у 1984 році.

Найбільша кімната цього будинку - кімната-їдальня. Але в часи проживання М.Гоголя її використовували не тільки як трапезну, а й проводили тут міні-бали з музичними інструментами.  В музеї зберігається піаніно, за яким грали сестри Гоголя, а інколи сідав сам Миколай Васильович і награвав малоросійські мелодії.

Гостьова кімната, інтер'єр якої був невідомим, допоки не постало питання відтворення автентичності будинку 19 століття. Тому працівники музею зробили все на свій розсуд. У цій кімнаті ви можете побачити один з найбільш вдалих портретів Миколи Гоголя. Сам Микола Гоголь не любив позувати для картин, тому, коли мати замовила його портрет, єдине, про що попросив Гоголь – не бачити портрет під час перебування вдома. Відомо, що як тільки він від’їздив до Москви або Петербургу, мати одразу діставала портрет сина і розміщувала його на почесному місці.

Літературна кімната представляє приміщення, де свого часу проживали сестри М.Гоголя та розміщувалися гостьові кімнати. А гості того часу приїжджали на кілька днів, тижнів, а то й місяців. Зараз ця кімната розповідає про один із найвизначніших творів М.Гоголя - ”Тарас Бульба”. Цей твір письменник писав близько 8-ми років із перервами. Також у кімнаті представлені речі, без яких неможливо уявити козака: шабля, кисет (для зберігання тютюну), кресаул (для добування вогню), глиняні люльки і порохівниця зроблена із кістки тварини.

Наступна кімната розповідає про двох сестер Гоголя - Анну та Єлизавету, які навчалися у Петербурзькому патріотичному інституті, де працював і сам Микола Гоголь. Спочатку його заробітна плата йшла на утримання двох його сестричок, а пізніше вони перевелися на безкоштовне навчання. Сам Гоголь любив своїх сестер і говорив їм такі слова: "Я вас люблю любовью отца и брата, и матери вместе". У той же час люблячий брат нарікав, що вони не знаходять собі ніякого гідного заняття. Ольга, наймолодша сестра дослухалася свого брата. Вона почала лікувати травами простих селян від різних хвороб, які на той час лютували у навколишніх селах і хуторах. В цій кімнаті знову можна побачити предмети жіночого рукоділля, листи, які надсилав М. Гоголь своїм рідним сестрам і листівки з тих місць, де письменник був за кордоном.

Остання кімната цього будинку розповідає про пік творчості Миколи Гоголя. В цей час виходять в світ такі твори письменника як "Ревізор", "Шинель", "Мертві душі" та остання праця "Вибрані місця або листування з друзями".

Починаючи з середини 19 століття М. Гоголь емігрує за кордон. Можна побачити карту міст, де він подорожував або зупинявся на деякий час. Після хвороби він запланував і здійснив поїздку до "Святих місць", а саме до Єрусалиму, але бажаного ефекту він не досягнув. Крім того, Гоголь отримав звістку, що на дуелі був поранений його старший товариш О. Пушкін.

У листав своїм сестрам та матері він пише такі слова про будинок, що "кожного літа я буду приїздити сюди, у своє родове гніздо, тут відпочивати і працювати". Тому родина збудувала будиночок-флігель. Саме у такому будиночку працював Микола Гоголь в останні роки свого життя, під час останнього візиту на Батьківщину.

Офіційно Гоголь одружений не був, тож офіційних нащадків він не мав, але, у його житті було три жінки до яких він був не байдужий:
- Олександра Россет, з якою Гоголь активно листувався все своє життя. Як говорять дослідники й історики між Гоголем та Россет були чисто дружні стосунки, але хто може провести той чіткий кордон, де закінчується дружба і починається щось більше.
- Марія Синельникова, яка відкрито зізналася в коханні Миколі Гоголю. Як на це відреагував письменник достовірно невідомо.
- Графиня Анна Михайлівна Вєльєгорська - єдина жінка, яку любив Гоголь. У свій час письменник запропонував їй руку і серце, але це була жінка з дуже впливової родини, тому йому відмовили.

Помер Микола Гоголь у неповні 43 роки в Москві, в будинку графа Толстого о 8 ранку. Причина смерті невідома і до сьогодні. Існує декілька версій щодо смерті Гоголя. Одні говорили, що у нього був менінгіт, інші, що загострення малярії, яку він підхопив за кордоном. Також говорили, що могло бути серйозне захворювання шлунку. Як запевняють лікарі та люди, які були поряд із Миколою Гоголем, у нього спостерігалися серйозні психічні розлади, які він унаслідував від свого батька. Спочатку М.Гоголь був похований на цвинтарі Данилового монастиря, але згодом могилу перенесли на Новодівиче кладовище.
 
Визначні місця, які розміщені на території музею-заповідника Миколи Гоголя:
• Батьківський будинок
• Могила батьків М.В. Гоголя
• Пам’ятник М.В. Гоголю
• Комора
• Альтанка
• Флігель
• Грот
 
На початку відродження музею Гоголя було посаджено 3 берези. Одна з цих берізок засохла, тож її зрізали, але за літо ця сама берізка дала 5 паростків, які піднялися і стали великими березами. Уже потім науковці розшифрували це як знак, ніби попереду стоять 2 берези – це батько і мати М.Гоголя, а п’ять молодих берез позаду – Микола Гоголь і чотири його сестри.

Години роботи: 8.30 - 17.30
Неділя, передсвяткові дні:  8.30 - 16.30
Вихідний день: понеділок
 
Автор: Юрій Волошин
Музей-заповідник було відкрито 1 квітня 1984 року. Територія заповідника близько 40 га, із врахуванням акваторії двох ставків.  Для відвідувачів діє експозиційний відділ: великий панський будинок, будиночок-флігель, комора (побудована за технологією 19 століття),  2 ставки, місце для відпочинку туристів та бібліотека (де можна працювати над написанням наукових робіт). В музеї є багато книг та речей 18-19 століття.  
Зараз село, в якому розміщено цей музей називається Гоголеве. Раніше село мало назви: Яновщина, Василівка, хутір Купчин. 
Будинок, в якому народився Микола Васильович Гоголь з кожним роком приваблює все більше туристів, але це відбудований будинок. Будинок, де проживав Микола Гоголь був зруйнований у 19 столітті, адже був старий і непридатний для проживання. Наймолодша сестра Гоголя, Ольга Василівна, дізналася історію, що батько М.Гоголя, коли ще будував цей будинок, не  повністю розрахувався з будівничим. І, начебто, будівничий наклав родове прокляття на увесь Гоголівський рід. Після цього всі члени родини Гоголів, а саме представники чоловічої статі, довго не жили. Батько Миколи Гоголя помер, коли будинок ще не був добудований, чоловіки сестер Миколи Васильовича також довго не жили. Саме тоді наймолодша сестра Гоголя розпорядилася повністю знести Гоголівський будинок і побудувати його зменшену копію, але уже ближче до проїжджої частини. Цей будинок повторював всі риси Гоголівського будинку.
Для того, щоб краще пізнати життєвий шлях письменника варто завітати до будинку. Починати необхідно з першого залу, який розповідає про підліткове життя М. Гоголя.
Наступний зал знайомить нас із життям і перебуванням письменника у Петербурзі. Справа в тому, що Микола Гоголь мріяв про державну службу в Північній столиці, але Петербург спочатку не прийняв молодого провінціала. Відтак, на своїй першій роботі у Департаменті земельних наділів, він працював простим переписувачем паперів. Згодом, Микола Васильович випустив свою першу збірку, але вона була вщент розбита критиками, що дуже вплинуло на душевний стан письменника. Натомість, саме у Петербурзі він знайомиться з відомими та впливовими літераторами. На одному з вечорів він навіть познайомиться з Олександром Пушкіним та напише такі рядки: “Все, что есть у меня хорошего я обязан ему”.
Під час свого перебування у Петербурзі він також прохав, щоб його рідні збирали інформацію про життя простих малоросів: легенди, звичаї, обряди, народні пісні, елементи народного одягу. Згодом, він видасть книгу “Всякої всячини” з вичерпною інформацією про життя та побут українців того часу.
В 2-х кімнатах музею відтверена атмосфера кімнати Миколи Гоголя 19 століття, саме ці кімнати належали матері М.Гоголя.
В кімнатах представлена скриня, прялка, жіночі сорочки та світильник - автентичні речі тієї доби, а також картина “Вечір в Малоросії”.
Під час Другої світової війни німці, відступаючи спалили все селище, а разом із ним і будинок М.Гоголя.  Гоголівський будинок був відбудований лише у 1984 році.
Найбільша кімната цього будинку - кімната-їдальня. Але в часи проживання М.Гоголя її використовували не тільки як трапезну, а й проводили тут міні-бали з музичними інструментами.
В музеї зберігається піаніно, за яким грали сестри Гоголя, а інколи сідав сам Миколай Васильович і награвав малоросійські мелодії.
Гостьова кімната, інтер'єр якої був невідомим, допоки не постало питання відтворення автентичності будинку 19 століття. Тому працівники музею зробили все на свій розсуд. У цій кімнаті ви можете побачити один з найбільш вдалих портретів Миколи Гоголя. Сам Микола Гоголь не любив позувати для картин, тому, коли мати замовила його портрет, єдине, про що попросив Гоголь – не бачити портрет під час перебування вдома. Відомо, що як тільки він від’їздив до Москви або Петербургу, мати одразу діставала портрет сина і розміщувала його на почесному місці.
Літературна кімната представляє приміщення, де свого часу проживали сестри М.Гоголя та розміщувалися гостьові кімнати. А гості того часу приїжджали на кілька днів, тижнів, а то й місяців. Зараз ця кімната розповідає про один із найвизначніших творів М.Гоголя - ”Тарас Бульба”. Цей твір письменник писав близько 8-ми років із перервами. Також у кімнаті представлені речі, без яких неможливо уявити козака: шабля, кисет (для зберігання тютюну), кресаул (для добування вогню), глиняні люльки і порохівниця зроблена із кістки тварини.
Наступна кімната розповідає про двох сестер Гоголя - Анну та Єлизавету, які навчалися у Петербурзькому патріотичному інституті, де працював і сам Микола Гоголь. Спочатку його заробітна плата йшла на утримання двох його сестричок, а пізніше вони перевелися на безкоштовне навчання. Сам Гоголь любив своїх сестер і говорив їм такі слова: "Я вас люблю любовью отца и брата, и матери вместе". У той же час люблячий брат нарікав, що вони не знаходять собі ніякого гідного заняття. Ольга, наймолодша сестра дослухалася свого брата. Вона почала лікувати травами простих селян від різних хвороб, які на той час лютували у навколишніх селах і хуторах. В цій кімнаті знову можна побачити предмети жіночого рукоділля, листи, які надсилав М. Гоголь своїм рідним сестрам і листівки з тих місць, де письменник був за кордоном.
Остання кімната цього будинку розповідає про пік творчості Миколи Гоголя. В цей час виходять в світ такі твори письменника як "Ревізор", "Шинель", "Мертві душі" та остання праця "Вибрані місця або листування з друзями". 
Починаючи з середини 19 століття М. Гоголь емігрує за кордон. Можна побачити карту міст, де він подорожував або зупинявся на деякий час.
Після хвороби він запланував і здійснив поїздку до "Святих місць", а саме до Єрусалиму, але бажаного ефекту він не досягнув. Крім того, Гоголь отримав звістку, що на дуелі був поранений його старший товариш О. Пушкін.
У листав своїм сестрам та матері він пише такі слова про будинок, що "кожного літа я буду приїздити сюди, у своє родове гніздо, тут відпочивати і працювати". Тому родина збудувала будиночок-флігель. Саме у такому будиночку працював Микола Гоголь в останні роки свого життя, під час останнього візиту на Батьківщину.
Офіційно Гоголь одружений не був, тож офіційних нащадків він не мав, але, у його житті було три жінки до яких він був не байдужий:
- Олександра Россет, з якою Гоголь активно листувався все своє життя. Як говорять дослідники й історики між Гоголем та Россет були чисто дружні стосунки, але хто може провести той чіткий кордон, де закінчується дружба і починається щось більше.
- Марія Синельникова, яка відкрито зізналася в коханні Миколі Гоголю. Як на це відреагував письменник достовірно невідомо.
- Графиня Анна Михайлівна Вєльєгорська - єдина жінка, яку любив Гоголь. У свій час письменник запропонував їй руку і серце, але це була жінка з дуже впливової родини, тому йому відмовили.
Помер Микола Гоголь у неповні 43 роки в Москві, в будинку графа Толстого о 8 ранку. Причина смерті невідома і до сьогодні. Існує декілька версій щодо смерті Гоголя. Одні говорили, що у нього був менінгіт, інші, що загострення малярії, яку він підхопив за кордоном. Також говорили, що могло бути серйозне захворювання шлунку. Як запевняють лікарі та люди, які були поряд із Миколою Гоголем, у нього спостерігалися серйозні психічні розлади, які він унаслідував від свого батька.
Спочатку М.Гоголь був похований на цвинтарі Данилового монастиря, але згодом могилу перенесли на Новодівиче кладовище.
 
Визначні місця, які розміщені на території музею-заповідника Миколи Гоголя:
• Батьківський будинок
• Могила батьків М.В. Гоголя
• Пам’ятник М.В. Гоголю
• Комора
• Альтанка
• Флігель
• Грот
На початку відродження музею Гоголя було посаджено 3 берези. Одна з цих берізок засохла, тож її зрізали, але за літо ця сама берізка дала 5 паростків, які піднялися і стали великими березами. Уже потім науковці розшифрували це як знак, ніби попереду стоять 2 берези – це батько і мати М.Гоголя, а п’ять молодих берез позаду – Микола Гоголь і чотири його сестри.
Години роботи: 8.30 - 17.30
Неділя, передсвяткові дні:  8.30 - 16.30
Вихідний день: понеділок
Телефон: (05352) 9 38 74
Залишити відгук
Ім`я
E-mail
Текст коментаря
Оцінка для продукту
CAPTCHA *
Цікаві місця цього регіону (0)
Copyright MAXXmarketing GmbH
JoomShopping Download & Support