Костел Івана Хрестителя та Органний зал, Біла Церква

Одна будівля — дві громади під одним дахом. Тут уранці може правитися католицька меса, а ввечері — звучати концерт органної музики для світської публіки.

Костел святого Івана Хрестителя в Білій Церкві — це польський храм початку XIX століття, який радянська влада свого часу перетворила на зал органної музики. Сьогодні він живе одразу в двох іпостасях, і саме в цьому — його несподіваний шарм.

Карточка локації

Що це таке і навіщо їхати

Костел Івана Хрестителя — цегляний однокупольний храм у класичному стилі, який замикає перспективу вулиці Ярослава Мудрого. Його впізнаваний акцент — портик з чотирьох колон коринфського ордера на головному фасаді й дві башточки-дзвіниці, в одній з яких сховано годинник-куранти.

Їдуть сюди за двома речами. По-перше, за архітектурою: це одна з найгарніших споруд Білої Церкви, спадщина епохи магнатів Браницьких. По-друге — за звуком. Усередині стоїть справжній чеський орган, і концерт у цих стінах — враження, по яке не соромно приїхати окремо з Києва.

Історія

Костел заклали 1812 року, а завершили будівництво 1816-го. Гроші на нього дав польський шляхтич Францішек Ксаверій Браницький, у володінні якого Біла Церква була ще з 1770-х. Браницькі залишили місту цілу низку об'єктів — від дендропарку «Олександрія» до храмів — і костел став одним з найвиразніших.

Будівля — хрещата в плані, з напівкруглою апсидою, увінчана одним куполом. Урочистий головний фасад з коринфським портиком зроблено так, щоб храм «тримав» усю вулицю, що веде до нього.

Як костел став органним залом

У середині 1970-х виникла ідея пристосувати приміщення під зал органної музики — типова радянська доля для культової споруди, яку не хотіли лишати «просто церквою». У січні–лютому 1990 року чеські майстри встановили в костелі орган фірми «Рігер-Клосс», а вже 7 березня 1990 року тут відбувся перший концерт органної музики.

Так храм отримав друге життя — і другий «голос». Відтоді органна музика стала такою ж частиною його історії, як і релігійні відправи.

Дві громади під одним дахом

Сьогодні костел ділять між собою римо-католицька парафія святого Івана Хрестителя й Білоцерківський зал органної та камерної музики. Це той рідкісний випадок, коли релігійне й світське життя співіснують у буквальному сенсі в одних стінах.

Орган «Рігер-Клосс» звучить у цих стінах від 1990 року — інструмент молодший за сам храм майже на два століття, але саме він зробив костел туристичною точкою.

Що подивитися на місці й поряд

Фасад і портик. Найкращий кадр — з вулиці Ярослава Мудрого, коли храм «замикає» перспективу. Зверніть увагу на годинник-куранти в західній башточці.

Орган і концерт. Якщо потрапите на концерт — не пошкодуєте. Акустика старого храму робить органну музику об'ємною, майже фізично відчутною.

Дендропарк «Олександрія». Перлина Білої Церкви й один з найкрасивіших парків України, теж спадщина Браницьких — логічна друга точка маршруту.

Як дістатися

Авто. Біла Церква — близько 85 км від Києва трасою М05/Е95, далі в центр міста до вулиці Ярослава Мудрого.

Громадським транспортом. До Білої Церкви ходять автобуси й маршрутки з Києва (зокрема від автостанції «Видубичі»), далі — міським транспортом або пішки до центру.

Чек-лист мандрівника

• Узяти: розклад концертів органної музики — заради них варто планувати поїздку.
• Узяти: теплішу кофту: у старому храмі навіть улітку прохолодно.
• Узяти: фотоапарат для фасаду й інтер'єру (фотозйомка — за правилами закладу).
• Не варто: шуміти й заважати, якщо триває богослужіння.
• Не варто: обмежуватися лише костелом — поряд «Олександрія».

Питання, які виникають найчастіше

Це костел чи концертний зал?

І те, і те. Будівлю ділять римо-католицька парафія святого Івана Хрестителя й Білоцерківський зал органної та камерної музики.

Коли тут грає орган?

Концерти органної та камерної музики відбуваються за окремим розкладом залу — його варто перевірити заздалегідь перед поїздкою.

Скільки років храму?

Костел будували у 1812–1816 роках на кошти Францішека Ксаверія Браницького — тобто йому понад два століття.

Що ще подивитися поряд?

Обов'язково — дендропарк «Олександрія», також спадщину Браницьких, та історичний центр Білої Церкви.

Костел Івана Хрестителя — це історія про те, як будівля переживає епохи й щоразу знаходить новий голос. Спершу — молитва польської громади, потім — радянський експеримент із органним залом, тепер — мирне сусідство меси й концерту.

Приїдьте сюди на концерт — і ви почуєте, як двохсотлітні стіни перетворюють кілька нот на щось, від чого по спині біжать мурашки. Деякі будівлі вміють говорити. Ця ще й співає.