Преображенський собор, Біла Церква

Графиня Олександра Браницька збудувала в Білій Церкві величний собор — і померла того самого року, коли його добудували. Місцеві не здивувалися: про місце, на якому постав храм, давно ходила лиха слава.

Спасо-Преображенський кафедральний собор — головний православний храм Білої Церкви й одна з найпомітніших споруд міста: класицистичний велетень заввишки 40 метрів, який видно здалеку. За його урочистими колонами ховається історія, у якій переплелися Мазепа, магнатський рід Браницьких і легенда про прокляття.

Карточка локації

Що це таке і навіщо їхати

Білу Церкву часто згадують лише через дендропарк «Олександрія». Але в самому центрі міста стоїть споруда, заради якої варто зробити окрему зупинку, — Преображенський собор. Це зразок класицизму першої половини XIX століття: суворі пропорції, портики з колонами, монументальний об’єм, який тримає весь центральний майдан.

Сюди їдуть за двома речами: за архітектурою — і за історією. Бо за кожним каменем цього собору стоять конкретні люди: гетьман Мазепа, який заснував храм на цьому місці, і графиня Браницька, яка цей храм замінила новим і, за легендою, заплатила за це життям.

Собор збудували коштом графині Олександри Браницької. Вона померла того ж року, коли завершилося будівництво, — і її поховали в храмі, який вона звела.

Історія: від церкви Мазепи до собору Браницьких

Усе почалося задовго до нинішнього собору. На цьому місці 1706 року з’явилася Микільська церква, фундатором якої вважають гетьмана Івана Мазепу. До XIX століття вона напівзруйнувалася.

Білою Церквою з 1770-х володів польський магнатський рід Браницьких. Графиня Олександра Браницька, дружина Францішека-Ксаверія Браницького, вирішила звести на місці старої церкви новий, значно масштабніший храм. Будівництво тривало з 1833 по 1839 рік, а взірцем послужив Спасо-Преображенський собор в Одесі — звідси й класицистичний «столичний» вигляд.

У радянські часи собор, як і більшість храмів, пережив непрості роки. У 1956 році його внесли до переліку пам’яток архітектури, а 1989-го повернули релігійній громаді. Із 1994 року Спасо-Преображенський собор має статус кафедрального й став центром Білоцерківської єпархії.

Легенда про прокляття

Найвідоміша історія собору — похмура. За місцевим переказом, той, хто наважиться збудувати новий храм на місці старої Микільської церкви, прирікає себе на неминучу смерть.

Олександра Браницька, кажуть, про прикмету знала — і все одно взялася за будівництво. Коли роботи завершилися, графиня померла того самого року. Її поховали в стінах собору, який вона замовила. Збіг? Можливо. Але саме такі історії перетворюють просту прогулянку повз храм на маленьку детективну розповідь.

Рід Браницьких узагалі оброс легендами про «прокляття» — історія собору лише одна з них.

Що подивитися

Зовнішній об’єм і колони. Класицистичний фасад із портиками найкраще оцінювати з відстані, із Соборної площі — звідти видно, наскільки масивна споруда.

Інтер’єр. Собор діючий, тож усередину можна зайти під час служб або в години, відкриті для відвідувачів. Пам’ятайте: це насамперед храм, а не музей, тож поводьтеся відповідно.

Соборна площа навколо. Сам майдан — історичне серце Білої Церкви. Звідси зручно почати прогулянку центром міста.

Як дістатися

Собор стоїть у самому центрі Білої Церкви, тож знайти його легко — будівлю видно здалеку.

• Із Києва автомобілем: близько 80 км трасою на південь, орієнтовно година з невеликим у дорозі.
• Громадським транспортом: регулярні автобуси та маршрутки з Києва до Білої Церкви, далі — міським транспортом до центру.
• У місті: орієнтир — Соборна площа, центральний майдан.

Що поряд

Білу Церкву логічно оглядати цілим маршрутом. Поряд із собором — історичний центр міста, а головна перлина околиць — дендропарк «Олександрія», один із найбільших старовинних парків України, теж створений Браницькими. Собор і «Олександрія» чудово складаються в одну поїздку.

Питання, які виникають найчастіше

Чи можна зайти всередину собору?

Так, це діючий храм. Усередину можна потрапити під час богослужінь або у відкриті для відвідувачів години. Варто вдягтися відповідно та поводитися шанобливо.

Скільки коштує відвідування?

Вхід до храму вільний. Це не музей із квитками, а діючий кафедральний собор.

Хто збудував собор?

Храм звели у 1833–1839 роках коштом графині Олександри Браницької на місці давнішої Микільської церкви, фундатором якої вважають гетьмана Івана Мазепу.

Що ще подивитися в Білій Церкві?

Обов’язковий пункт — дендропарк «Олександрія», один із найбільших старовинних парків країни. Його зручно поєднати з оглядом собору й історичного центру.