Арабатська стрілка

6694

Координати: 45.9673791, 34.8506927
Тип місця: Мальовнича природа
Вхід: Безкоштовний
Парковка: Не облаштована
Доступність для людей з вадами руху: Частково
Арабатська стрілка Арабатська стрілка Арабатська стрілка Арабатська стрілка Арабатська стрілка Арабатська стрілка Арабатська стрілка Арабатська стрілка Арабатська стрілка
Різноманітність природних ресурсів України вражає. Куди б ви не приїхали - всюди ви знайдете унікальні і дивовижні місця. Але іноді в одній точці сходиться ціла низка природних чинників і умов - географічних, геологічних, антропогенних - у таких пропорціях, що з'являється справжнє «місце сили» ...

Одним з таких місць можна вважати Арабатську Стрілку - природний кордон, котрим проходить адміністративний поділ між Херсонською областю та Кримським півостровом. Цю вузьку косу довжиною трохи більше 100 км, яка відокремлює Азовське море і озеро Сиваш, називають найдовшим піщаним пляжем Європи.
 
Історичні факти
Свою назву Арабатська стрілка або, як її частіше називають, Арабатка отримала від татаро-турецької фортеці Ребат (Арабат), руїни якої знаходяться біля села Кам'янське в південній частині стрілки. За мірками геології Арабатка дуже молода. Вона утворилася в період з Х по XII століття н.е. А перші згадки про неї з'явилися лише в середині XVII століття. І все завдяки тому, що озеро Сиваш було великим джерелом солі, яку доставляли не тільки до України, Росії та Польщі, а й навіть у Єгипет і Японію - по Азовському морю проходили морські торгові шляхи генуезьких купців, а по самій Арабатці пролягав один з найбільших чумацьких шляхів. Запорізькі і донські козаки ходили по косі на Крим, тому неодноразово Арабатка ставала місцем бойових дій.

Дивовижний Сиваш
Природа Арабатки - різноманітна і дивовижна. Сама стрілка - це довга вузька коса в основному з черепашника - її ширина коливається в межах від 250 м до 2,5 км. Навіть в наші дні місцеві старожили називають стрілку Тонкою. Зі сходу її омиває Азовське море. В районі коси воно стає мілководним, в літній період добре прогрівається. Повітря насичене випарами брому і йоду і, в суміші з запахами приазовських степів, створює прекрасні умови для морського відпочинку.

Арабатка відокремлює від Азовського моря унікальний природний водний об'єкт - озеро Сиваш. Це навіть не озеро, а система мілководних заток, з'єднаних протоками, площею понад 2500 км2. Вода в озері перенасичена солями і мінералами і в теплу пору року видає специфічний гнильний запах, за що озеро називають Гнилим морем. Глибина озера не перевищує 3 метрів, а в основному ледь досягає 1,5 м. Солоність озера сягає 87 проміле. Цей факт надає Сивашу статус єдиного солоного озера в Європі і ставить нарівні з такими унікальними об'єктами, як Мертве море, озеро Кара-Богаз-Гол у Туркменістані і Велике Солоне озеро на території Об’єднаних Штатів Америки.

На берегах Сивашу розташовані грязелікарні і бальнеологічні курорти, які використовують бруд з озера для оздоровлення пацієнтів. До речі, з татарського «Сиваш» перекладається як «бруд», так що тут все логічно!

Термальні джерела
У північній частині Арабатки, в самому її початку, знаходяться гарячі джерела. Ще в середині ХХ століття в результаті розвідки запасів прісної води було виявлене підземне озеро з мінеральною водою температурою близько 700С. Резервуари з термальними водами знаходяться в селах Генічеська гірка, Щасливцево та Стрілкове. Згідно з дослідами Українського науково-дослідного інституту медичної реабілітації та курортології, у воді виявлено високий вміст слаболужних йодо-бромних і хлоридно-натрієвих сполук, що позитивно впливають на опорно-руховий апарат, серцево-судинну і нервову системи та ін.

Термальне джерело в селі Генічеська гірка розташовується на території діючої водолікарні «Гаряче джерело», обладнане усіма зручностями та підтримується в належному стані, тому доступ до нього платний.
Джерело в селі Щасливцеве (свердловина №25) знаходиться на території недобудованої водолікарні, але за її межами залишився термальний басейн, куди скидаються надлишки води, і доступ до якого з боку моря залишився вільним. За вхід з боку водолікарні стягується символічна плата. Тут обладнані роздягальні, літній душ і біотуалет. На під'їзді з боку Генічеська розташований безкоштовний автопаркінг, а безпосередньо біля джерела - ринок, де можна придбати продукти та сувеніри.

Найстихійніше термальне джерело розташовується за декілька кілометрів від села Стрілкове по дорозі до пансіонату «Валок». Із зручностей - дерев'яний спуск до води. Джерело називається Чокрак і з татарського так і перекладається - «джерело». Доступ до нього повністю вільний.

Крім благотворного впливу на організм, купання в термальних мінеральних джерелах має ряд протипоказань, тому краще заздалегідь вивчити це питання і вирішити, чи варто особисто вам приймати такі процедури.

Біля гарячих джерел завжди спостерігаються черги, отже кращий час для відвідування - ранок. Хоча, напевно, і в темний час доби тут не буде багато людей. Ідеально для «сов».
 
Силами місцевої влади і редакції Кірілловка.Укр на Арабатській Стрілці встановлено більше 20-ти онлайн веб-камер в різних куточках цього курорту. Всі ці веб-камери можна подивитися на сайті проекту Арабатка.UA.

«Місце сили»
Арабатка давно приваблює любителів «дикого» відпочинку. Сюди заїжджають автомобілісти, заходять піші туристи. Та й велосипедисти теж часто заглядають. Якщо їхати з боку Генічеська, то можна спочатку помилуватися солончаками, зануритись в гарячі джерела, потім закупити продукти і запастися водою в селі Стрілкове - останньому населеному пункті з боку материка - то до села Кам'янське простягнеться майже 70 км безлюдної коси між Азовським морем і озером Сиваш. Дорога являє собою піщану «гребінку», сильно не розженешся. В середині літа на Арабатці роздолля для комарів і засилля колючок-«кавунців» - головний біль для велосипедистів. Тому порада для велотуристів - запасайтеся антипрокольним гелем, а для всіх інших - репелентами.

Людей на косі за межами селищ - 1-2 людини на 10 км. Рай для інтроверта. Море тепле. Пляж - досить широкий для встановлення намету. Можна піти прогулятися по берегах Сивашу, води там найчастіше - по коліно. Але краще йти туди вранці, поки сонце не нагріло воду і немає того специфічного запаху.

Дров на Арабатці ви не знайдете, тому запасайтеся альтернативними джерелами палива. Чайок - незміряно, тому харчі варто ретельно ховати. Також, для більш надійного облаштування намету на пляжі слід підготувати довші кілочки, стандартні ви просто загубите в піску, до того ж через свою довжину вони практично марні.

На Арабатці можна кілька днів побути наодинці з собою. Тут немає місця для звуків цивілізації. Тут панує неповторна тиша, а звуки природи - шум хвиль, крики чайок, шелестіння вітру в різнотрав'ї - лише підкреслюють її. У повітрі висить непередаваний аромат моря, йоду, водоростей і нагрітого сонцем степу.

Вночі, коли стихає високий комариний дзвін і замовкають птахи, чути як дрібні мушлі з тихим шурхотом перекочуються в прибої. А рано вранці, коли у досвітньому блакитному серпанку над морською гладдю з-за обрію викочується важка помаранчева куля, під ранкові крики чайок і плескіт хвиль ти, сонний і умиротворений, виглядаєш з намету, вдихаєш на повні груди це п'янке повітря Арабатки, споглядаєш цю велич і відчуваєш щось неймовірне - все в тобі і навколо тебе завмирає на мить і ти розумієш, що якщо це не дзен, то щось дуже схоже.

Найкращий час для пошуку дзену – це серпень чи вересень. Під час оксамитового сезону і комарів менше, і спека не така надокучлива, і людей небагато. А як смакують кавуни…

Як дістатися?
На сьогодні не вся Арабатська стрілка доступна до вільного відвідування. З 2014 року лінія прикордонної зони встановлена ​​в 10 км від села Стрілкове. Але і цього вистачає, щоб знайти затишне місце вдалині від людей, тому що загальна більшість народу зосереджена саме в селищах.

Найбільш зручно до Арабатки добратися з Генічеська (місто стоїть на початку стрілки). Зараз з багатьох міст України ходять прямі рейсові автобуси до Генічеська. Другий варіант - дістатися автобусом до Херсона - звідти курсує регулярний автобус прямо до Стрілецького. З Генічеська в найближчі селища ходять маршрутні автобуси - до Генічеської гірки, Щасливцево, Стрілкового.

Залізничне сполучення теж налагоджено. Пасажирські поїзди ходять з багатьох обласних центрів і прибувають на залізничний вокзал селища Новоолексіївка, що в парі кілометрів від міста - між населеними пунктами курсують приміські електрички (але з усього 2-3, так що не варто сильно на них сподіватися) і налагоджене автобусне сполучення. Автобуси регулярно відправляються від будівлі вокзалу. Така різноманітність транспортного сполучення дозволяє оптимально спланувати трансфер до Арабатки.
 
Автор: Олена Григор'єва
Залишити відгук
Ім`я
E-mail
Текст коментаря
Оцінка для продукту
CAPTCHA *
Цікаві місця цього регіону (0)
Copyright MAXXmarketing GmbH
JoomShopping Download & Support