У часи СРСР місто закупило у НС фірми «Дукла» обладнання для 15 сміттєспалювальних заводів, один з яких був запущений в Безлюдівці в 1982р. Деякий час він справно спалював у своїй гієні майже половину харківського сміття, а тепло, що виділяється частково утилізували для обігріву сусіднього селища та очисних споруд. Через деякий час у заводу засмітилися фільтра і в ході реконструкції за доброю радянською традицією їх вирішили плюнути на радість місцевим жителям укупі з добрячим шматком Харкова бо тхнуло неабияк.
На початку 2000-х завод зупинили, потихеньку почали розбирати і незабаром від нього залишилася лише одна труба метрів 80 висотою. На трубу можливо залізти. Єдина небезпека - отримати раптово закрився люком по порожньому кумполу і насолодитися ароматами з фільтраційні полів.
Станом на літо 2017:
На трубі збереглася сходи, що ведуть до кільцевому балкончику нагорі. Стан заставних - гарне, сходи - нормальне, підлогу балкона задовольнив стриманий. Охорона відсутня. Навколо лише руїни, де копаються збирачі метлома.
На трубі збереглася сходи, що ведуть до кільцевому балкончику нагорі. Стан заставних - гарне, сходи - нормальне, підлогу балкона задовольнив стриманий. Охорона відсутня. Навколо лише руїни, де копаються збирачі метлома.
Автор: Гліб Скад
Цікаві місця цього регіону (0)
JoomShopping Download & Support