Спасо-Преображенський собор, Прилуки

Спасо-Преображенський собор - найдавніша і одна з перших пам’ятних будівель міста Прилуки.

У 1705 році було закладено цю дивовижну кам’яну споруду, а в 1720 уже зведено і освячено на честь Преображення Спаса Господа. Собор був зведений на місці колишньої дерев’яної із солом’яним дахом церкви Спаса, про яку згадував ще в 1654 році славнозвісний історик-мандрівник, син патріарха Антіохійського Макарія - Павло Алепський.

Зводили собор миром. Наприкінці 1714 року указом царя Петра Першого полковником Прилуцьким було призначено Гната Галагана, що родом з-під Кременчука. Коштом нового урядовця та його дружини Олени було й завершено будівництво собору та дзвіниці з Миколаївською церквою. Ця рідкісна по типу споруда початку 18 століття - взірець кам’яної архітектури доби українського бароко. П’ять куполів храму є символами Господа Ісуса Христа і чотирьох євангелістів. В соборі хвалу воздавав святитель Христоф Іоасаф, єпископ Бєлгородський. Святитель Іоасаф, в миру Яким Горленко, народився саме під Прилуками на хуторі Чернявщина (Лапинці) 8 вересня 1705 року і був хрещений у Спосо-Преображенському соборі.

19 травня 1777 року Святійший вселенський патріарх Константинопольський Серафим мав у цій церкві служіння, потім удостоїв мирян своїм благословенням. Тарас Шевченко, відвідуючи святині Прилуччини влітку 1845 року, також змалював велич Спасо-Преображенського собору.

У 30-ті роки 20 століття для храму настали часи репресій та безбожжя. Собор було розграблено, поругано, служителів репресовано.

Лише у 1991 році Спасо-Преображенський собор було повернуто до Української Православної церкви. Храм було освячена і він прийняв перших віруючих.

Адреса собору: вулиця Шевченко, 1. Від автовокзалу та залізничної станції можна дістатися на маршрутних таксі, що йдуть до центру, але містечко невелике, а тому можна пройти й пішки – так ви побачите більше цікавого.

Автор: Юрій Волошин