Серед звичних київських фасадів на Ярославовому Валу раптом виринає щось зовсім інше: підковоподібні арки, тонке різьблення, орнамент, наче зі східної казки. Це караїмська кенаса — молитовний дім народу, якого в Києві лишилося зовсім небагато.
І проєктував її той самий архітектор, що подарував місту Будинок з химерами.
Карточка локації
| Розташування | вул. Ярославів Вал, 7, Київ |
| Що це | колишня караїмська кенаса, нині Будинок актора |
| Час на огляд | 15–20 хвилин зовні (інтер’єр — за нагоди події) |
| Що взяти з собою | фотоапарат, увагу до деталей, афішу заходів Будинку актора |
Що це таке і чому туди їдуть
Кенаса — це молитовний дім караїмів, нечисленного тюркомовного народу, що сповідує караїмізм. На початку XX століття караїмська громада Києва була заможною й помітною, і вирішила збудувати собі храм, який не загубиться серед міста. Вийшов один із найекзотичніших фасадів столиці.
Сьогодні всередині немає богослужінь — будівлю давно займає Будинок актора, осередок театральної спільноти. Та архітектура нікуди не поділася: повз неї не пройдеш, не зупинившись.
Історія
Кенасу звели на межі століть, у 1898–1902 роках, коштом караїмського мецената — тютюнового магната Соломона Когена. Проєкт замовили Владиславу Городецькому, архітектору-фантазеру, чий почерк упізнаваний у Києві з першого погляду.
Городецький обрав мавританський стиль — підковоподібні арки, ажурний орнамент, східний силует із характерною банею-куполом. За пластику й оздоблення відповідав скульптор Еліо Саля, той самий майстер, що ліпив фігури на Будинку з химерами. Тандем Городецький — Саля вкотре спрацював бездоганно.
Радянська доба і втрата купола
За радянської влади громаду розпустили, а кенасу закрили й перепрофілювали. Будівля пережила кілька «втілень», втратила оригінальну східну баню над входом і поступово перетворилася зі святині на установу. У 1980-х роках тут оселився Будинок актора — і в цьому статусі споруда дійшла до наших днів.
Один архітектор, один скульптор — і три зовсім різні київські легенди: костел, Будинок з химерами і мавританська кенаса.
Легенди та цікавинки
Навколо будівель Городецького завжди народжувалися історії — надто вже незвичні вони для київських вулиць.
1. Архітектор-авантюрист
Городецького за життя вважали диваком і мрійником: мисливець, мандрівник, людина, що бралася за форми, на які не наважувалися колеги. Кенаса — ще один доказ, що для нього не існувало «надто екзотичного» замовлення.
2. Народ, якого майже не лишилося
Караїми — одна з найменших етнічних спільнот України. Те, що в центрі Києва досі стоїть їхній колишній храм, — рідкісний матеріальний слід цілої культури, яку легко не помітити в підручниках історії.
Що подивитися на місці
Фасад. Головна причина прийти. Підковоподібні арки, дрібне різьблення, східні мотиви — роздивлятися можна довго. Найкраще світло для фото — пообіднє, коли орнамент дає тінь.
Деталі оздоблення. Придивіться до пластики й ліпнини: це робота Еліо Салі, того ж скульптора, що й на Будинку з химерами. Рука майстра впізнавана.
Сам Ярославів Вал. Одна з найатмосферніших вулиць старого Києва, де що не будинок — то характер. Кенаса тут не самотня: прогулянка вулицею варта окремого часу.
Як дістатися
Метро. Найближчі станції — «Золоті ворота» і «Університет». Від обох — кілька хвилин пішки до вулиці Ярославів Вал.
Пішки. Локація чудово вписується в прогулянку центром: Золоті ворота, Ярославів Вал, Львівська площа — усе поруч.
Порада. Щоб побачити інтер’єр, стежте за афішею Будинку актора: під час вистав і подій усередину потрапити реально.
Чек-лист мандрівника
- Взяти: фотоапарат — фасад фотогенічний у будь-яку погоду.
- Спланувати: поєднати із Золотими воротами й прогулянкою Ярославовим Валом.
- Перевірити: афішу Будинку актора, якщо хочеться зайти всередину.
- Помітити: деталі ліплення — це той самий скульптор, що й на Будинку з химерами.
- Не робити: не шукайте діючий храм — богослужінь тут давно немає, це культурна установа.
Питання, які виникають найчастіше
Хто такі караїми?
Це нечисленний тюркомовний народ, що сповідує караїмізм. В Україні їхня громада історично пов’язана передусім із Кримом; на початку XX століття помітна караїмська спільнота була й у Києві.
Хто збудував кенасу?
Архітектор Владислав Городецький у 1898–1902 роках, коштом мецената Соломона Когена. Скульптурне оздоблення виконав Еліо Саля — той самий майстер, що працював над Будинком з химерами.
Чи можна зайти всередину?
Будівлю займає Будинок актора, тож найпростіший спосіб побачити інтер’єр — потрапити на виставу чи захід. Зовні фасад доступний завжди.
Де це розташовано?
Вулиця Ярославів Вал, 7, у центрі Києва. Найближчі станції метро — «Золоті ворота» та «Університет».
Київ уміє ховати на видноті цілі світи. Мавританський фасад на Ярославовому Валу — це і слід маленького народу, і ще один підпис Городецького, і нагадування, що архітектура буває сміливішою за все навколо.
Тож наступного разу, гуляючи від Золотих воріт, не проходьте повз «східну казку» — зупиніться й роздивіться.
JoomShopping Download & Support