Психлікарня Ющенка, Вінниця

Її відкрили ще 1897 року — одразу на 720 ліжок, як одну з найбільших психіатричних установ усього Південно-Західного краю тодішньої імперії. Понад сто двадцять років по тому це досі діюча лікарня, і досі — одна з найбільших та найвідоміших у країні.

Але вражає не лише розмір. Корпуси збудували так, що вони більше схожі на середньовічний замок, ніж на медзаклад: вежі, цегляні стіни, «чарівно-містичний» силует. Тому за цим місцем давно тягнеться шлейф історій — і світлих, і дуже темних.

Карточка локації

Що це таке і чому про неї говорять

Офіційно — це Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня імені академіка Олександра Ющенка, пам’ятка архітектури та містобудування місцевого значення. Неофіційно — одна з найвідоміших «лікарень-замків» України, повз яку важко пройти, не сповільнивши крок.

Цікавить вона передусім архітектурою та історією. Тут не влаштовують екскурсій по палатах — це працюючий заклад зі своїми пацієнтами й правилами. Але сам ансамбль корпусів, їхній «замковий» вигляд і понад столітня доля роблять це місце помітною точкою на мапі Вінниці.

Історія

Наприкінці 1880-х на околиці Вінниці викупили ділянку під сучасну психіатричну лікарню для губерній Південно-Західного краю. Заклад звели за спеціальним проєктом архітектора Дмитра Пруссака, і вже 25 травня 1897 року лікарня прийняла перших пацієнтів — одразу на 720 місць. Для свого часу це був масштаб.

Архітектура корпусів свідомо «неутилітарна»: цегляні стіни, вежі, стрілчасті лінії — силует радше середньовічного палацу, ніж лазарету. У такий спосіб лікарня мала виглядати поважно, а не лякати.

Двічі зруйнована, двічі відбудована

За свою історію лікарня двічі зазнавала руйнувань — у вирі подій громадянської війни й під час Другої світової. Після визволення Вінниці заклад відбудовували, і повністю відновленим він став у середині 1950-х. Згодом тут постали нові корпуси, а на початку 2000-х відкрили й храм.

Темна сторінка війни

Найтрагічніша частина історії лікарні пов’язана з нацистською окупацією. Психіатричні пацієнти в роки Другої світової стали жертвами злочинної нацистської політики щодо «неповноцінних» — це гірка сторінка, яку у Вінниці пам’ятають. Саме тому місце сприймають не лише як архітектурну пам’ятку, а й як простір трагічної пам’яті.

Легенди та чутки

Будь-яка стара психіатрична лікарня обростає містикою, і Ющенкова — не виняток.

1. Замок із привидами

Через «замковий» вигляд корпусів містом ходять класичні історії про неспокій старих стін. Документального в них небагато, та архітектура сама напрошується на такі сюжети — досить глянути на вежі надвечір.

2. «Від лікарні до казино і назад»

Місцеві журналісти переказують химерні повороти долі окремих будівель комплексу за більш ніж століття. Це нагадування: за поважним фасадом ховається дуже непроста, місцями майже абсурдна історія.

Що подивитися (тільки ззовні)

Замкові корпуси. Головна причина прийти. Цегляні стіни, вежі та стрілчасті деталі найкраще читаються здалеку й у бічному світлі.

Загальний ансамбль. Це не один будинок, а комплекс — цінний саме як цілісна композиція рубежу XIX–XX століть.

Храм на території. Відкритий на початку 2000-х, він додає до образу місця ще один шар.

Як дістатися

Містом. Лікарня розташована у Вінниці, тож діставатися найзручніше міським транспортом — маршрутками й трамваєм до відповідного району. Точну зупинку підкаже навігатор за назвою закладу.

Автомобілем. Орієнтир — адреса обласної психоневрологічної лікарні ім. Ющенка. Паркуйтеся, не блокуючи в’їзди до медзакладу.

Важливо. Це діюча лікарня. Огляд — виключно ззовні, з-за огорожі, без спроб зайти на територію чи знімати пацієнтів.

Чек-лист мандрівника

• Повага — це працюючий медзаклад, а не атракціон.
• Фотоапарат — для архітектури ззовні, без людей.
• Тихий режим — жодного шуму під вікнами палат.
• Запас часу — поєднайте з прогулянкою Вінницею.
• Що не варто: заходити на територію, «досліджувати» корпуси та знімати пацієнтів чи персонал.

Питання, які виникають найчастіше

Чи можна зайти всередину?

Ні. Це діючий медичний заклад. Туристичний огляд можливий лише ззовні, з вулиці.

Чи це покинута лікарня?

Ні, поширена помилка. Попри «замковий» вигляд, лікарня працює й залишається однією з найбільших в Україні.

Чому корпуси схожі на замок?

Так їх задумав архітектор Дмитро Пруссак наприкінці XIX століття: цегляні стіни, вежі та стрілчасті деталі надають комплексу «палацового» силуету.

На честь кого названо лікарню?

На честь академіка Олександра Ющенка — відомого психіатра. Це не пов’язано з політиками, чиє прізвище збігається.

Лікарня Ющенка — це понад століття суцільних контрастів: масштабна за задумом, «замкова» за виглядом, трагічна за пам’яттю й при цьому жива досі. Рідко коли одна будівля вміщує стільки шарів історії одночасно.

Дивитися на неї варто з повагою — і пам’ятати, що за красивими вежами стоять і дуже непрості людські долі.