Коростишівський каньйон

Загубитись серед зірок та доторкнутись серцем до краси природи – це те, що ти відчуваєш, дивлячись на Коростишівський каньйон на заході сонця.

 

На світанку Коростишівський каньйон заполоняють в’юнкові пісні пташок, а чиста, бірюзова вода сповнена золота сонця. На заході сонця, Коростишівський каньйон тане в десятках відтінків сонячних променів. А вночі це місце перетворюється в острів зорепаду. Зірки по особливому люблять це місце, і по особливому відкривають свою красу, ніби маленькі кришталики падають з неба та тануть в водах каньйону. Але що ж це за магічно-казкове місце?

 

Історія
Місце, яке стало відомим серед мандрівників, було створене вмілою людською рукою, і, в кінцевому результаті, природа зробила свій внесок, надавши каньйону той вид, який він має зараз. В XIX столітті на світ з’явився Коростишівський гранітний кар’єр. Саме таку назву він отримав тоді, і саме так його називають місцеві.

В 1850 році маленьке місто Коростишів стало важливим центром видобутку габро (камінь з якого виготовляють щебінь та пам’ятники. Доречі, якщо Ви заїдете в сам Коростишів, Ви побачите, що там дуже багато будівель на яких написано: «виготовлення могильних плит». Ось таке застосування має зараз камінь габро), лабрадориту (камінь, який активно використовується в декоративних цілях, і особливо для виготовлення стільців, підвіконь, колон та карнизів) та граніту (камінь, який використовується в будівельних цілях).

 

Цікаво: граніт має магматичне походження. Отже, утворився він в результаті повільного затвердіння магми, яка залишилась в надрах землі. Хто знає, можливо, мільйони років тому на місці Коростишівського каньйону був вулкан, до залишків якого ми можемо доторкнутись власними руками.

 

Саме за часів Радянського Союзу Коростишівський кар’єр набув відомого статусу. В 1930 році в кар’єрі було знайдено 60-ти тонний лабрадорит, який одразу привернув увагу кількох відомих радянських архітекторів, одним з яких був Щусєв, який керувався одним правилом:

«Творчество в архитектуре более, чем в других искусствах, связано с жизнью».

Олексій Щусєв, співтворець неоросійського стилю в архітектурі, співавтор створення проєкту відбудови зруйнованих війною міст, і особливо відбудови Хрещатику в Києві та автор проєкту розпису Трапезної церкви Києво-Печерської Лаври, розглядаючи архітектуру, як мистецтво, що пов’язане з життям та природою, почав роботу над обробкою 60-ти тонного чорного лабрадориту з якого, в результаті, був виготовлений моноліт для мавзолею Леніна в Москві. Не зважаючи на важливість Коростишівського кар’єру на просторах Радянського Союзу, він припинив своє існування як тільки Україна отримала статус незалежної держави. Через якийсь час, видобуток корисних копалин зупинився, а кар’єр затопили.

Цікаво: граніт з Коростишівського кар’єру був використаний при вимощені двору Маріїнського палацу та при побудові сходинок Верховної Ради.

 

Поради
Коростишівський каньйон став улюбленим місцем не тільки жителів самого Коростишева та Житомира, а й Києва. Тому, тут завжди доволі багато людей.

Аби отримати максимальне задоволення від проведеного часу, варто знати кілька хитрощів:
• Якщо Ви плануєте провести в каньйоні вихідні, ставши з наметом, краще приїжджайте в п’ятницю ввечері, щоб мати змогу знайти підходяще місце для табору поки інші мандрівники не приїхали і не зробили це раніше. А місце тут справді відіграє важливу роль, оскільки, тут скеляста поверхня і в багатьох місцях поверхня знаходиться під нахилом, перетворюючи пошуки ділянки для намету в доволі кропітку роботу.
• Якщо Ви обираєте де поставити намет – поверніться спиною до дороги та йдіть на право. Це вважається високим боком кар’єру, і тут затишні галявини розташовані близько до обривів, що надає ввечері змогу відійти від вогнища та подивитись на неймовірної краси зорепад, а якщо Ви ще й фотограф – Вам обов’язково потрібно обирати правий бік каньйону.
Важливо: Коростишівський каньйон – це місце, яке завжди знайде багато шанувальників. Правий бік, високий бік кар’єру, набагато тихіший за лівий бік.
• Коростишівський каньйон особливо красивий влітку та восени. Влітку чиста вода озера просто закликає цілий день купатись та насолоджуватись теплими, місячними вечорами. Восени ж, каньйон починає нагадувати листівки з національного парку Банф в Канаді, або ліси Йелоустоуна, розмальовані десятками відтінків червоного та жовтого.
• Влітку тут доволі багато комарів, тому, якщо Ви плануєте провести тут ніч, візьміть з собою репелент та джинси з кофтою, які будуть закривати ноги та руки від маленьких бешкетників.

 

Чим зайнятись?
Перше питання, яке постає перед кожним мандрівником, не зважаючи на те куди він їде, це: «Чим цікавим я зможу там зайнятись?»
Коростишівський каньйон – це природня краса створена людськими руками, отже, і відпочинок тут максимально наближений до пізнання природи.

Ось кілька порад:
• Засмагайте та купайтесь! Коростишівський каньйон приваблює своїм чистим озером в якому купатися саме задоволення, а скелясті обриви дають змогу засмагнути як Робінзон Крузо на острові, і, водночас, насолодитись ароматами хвої.
• Відчуйте азарт! Сидячи на скелях та насолоджуючись пейзажем, можна пограти в настільні ігри, або покидати літаючий диск (фрісбі), пограти в бадмінтон.
Цікаво: любителі літаючого диску (фрісбі) часто кидають виклик каньйону, ставлячи за ціль перекинути диск з лівого боку на правий. Багато літаючих дисків падають у воду, але багатьом таки вдається досягти мети.
• Вечеря на багатті! Тільки уявіть який цей буде вечір! Якщо Ви граєте на гітарі – обов’язково беріть її з собою та проведіть ніч, співаючи старі добрі пісні, або складаючи свої власні. Або ж, приготуйтесь до ночі історій. Це такий досвід, який Ви будете згадувати ще багато-багато років.
• Прогуляйтесь до ще одного кар’єру! Якщо повернутись назад на трасу та почати рухатись вздовж каньйону, менше ніж за 1 км Ви побачите доріжку з протилежного боку дороги. Прогулявшись трішки через ліс – Ви вийдете до ще одного кар’єру, який має назву «озеро Гранітний кар’єр».
• Влаштуйте фотосесію! Якщо Ви фотографуєте на плівку, візьміть з собою як мінімум 2 плівки, адже фото, зроблені тут, і особливо фото, зроблені на заході сонця, просто казкові!

 

Як дістатися маршруткою
Дістатися на маршрутці до каньйону з Києва не важко. На метро Житомирська знайдіть зупинку міжміського транспорту. Обов’язково запитуйте водіїв чи вони проїжджають Коростишів чи їдуть прямісінько в Житомир.
Важливо:
1. якщо маршрутка їде через Коростишів, попросіть водія зупинитись на в’їзді в місто на повороті на кар’єр.
2. якщо маршрутка їде по трасі, не заїжджаючи в Коростишів, попросіть водія зупинити на повороті на Коростишів. В цьому випадку, Вам доведеться пройти близько 2 км. Цей варіант не найкращий, тому, краще шукайте водіїв, які їдуть саме через Коростишів.
Дорога назад може бути більш проблематична, оскільки більшість маршруток, які їдуть з Житомира на Київ зазвичай переповнені, але це не означає, що Вам не пощастить, просто краще знати, що з дорогою назад може бути трішки важчою.
Ще один варіант дістатися до Києва – це пройти 3 км до автостанції Коростишева та сісти на автобус.
Важливо: автобус вирушає зранку (перед поїздкою в Коростишівський каньйон перевірте точний час), і на нього потрібно завчасно купувати квиток, хоча б за тиждень.

 

Як дістатися машиною:
Житомирською трасою, автострадою Е40, їдете у напрямку Житомира. Заїхавши в Коростишів, поверніть ліворуч на другому повороті, і рухаючись прямо Ви досягнете цілі.

В кожному з нас живе дух мандрів, і в кожному з нас палає вогник пригод. Бувалі мандрівники говорять, що «подорожі – це єдина річ, купуючи яку, стаєш багатим». Я ж скажу, що подорожуючи ти безперечно відкриваєш красиві та варті уваги місця, але в першу чергу, ти віднаходиш себе.

 

Подорожуйте та відкривайте, як себе так і нові місця!