Національної академія образотворчих мистецтв і архітектури, Київ

Під час будівництва цього будинку археологи знайшли фундамент храму кінця ХІ століття — імовірно, Симеонівського монастиря, заснованого онуком Ярослава Мудрого. Тобто майбутні художники тут ходять буквально по тисячолітній історії Києва.

Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури на Вознесенському узвозі — одне з тих місць, де кожен шар має власну драму: давньоруський монастир, духовна семінарія, казарма січових стрільців і, нарешті, колиска модерного українського мистецтва.

Карточка локації

У цій статті

1. Що це таке і чому туди йдуть
2. Історія: монастир, семінарія, академія
3. Імена та легенди
4. Що подивитися поряд
5. Як дістатися
6. Чек-лист мандрівника
7. Питання, які виникають найчастіше

Що це таке і чому туди йдуть

НАОМА — головний художній виш країни, спадкоємець Української академії мистецтва, заснованої 1917 року. Простіше кажучи, це місце, звідки вийшла значна частина того, що ми сьогодні називаємо українським мистецтвом ХХ століття.

Сюди йдуть із двох причин. По-перше, заради самої будівлі — ефектної цегляної споруди колишньої духовної семінарії, що сама по собі є пам’яткою архітектури. По-друге, заради атмосфери: це живий мистецький простір зі студентами, мольбертами, виставками й тим особливим духом, який не підробиш.

Локація органічно вписується в прогулянку старим Києвом — неподалік Поділ, Андріївський узвіз і Кудрявець.

Історія: монастир, семінарія, академія

Тисяча років під одним дахом

Місцину згадують у літописі ще під 1121 роком як Копирів кінець. Під час будівництва семінарії тут знайшли фундамент храму кінця ХІ століття — ймовірно, Симеонівського монастиря. У XVII столітті за наказом Богдана Хмельницького ці землі віддали київському митрополиту, тоді ж тут стояла дерев’яна Вознесенська церква, яка й дала ім’я узвозу.

Саму будівлю звели в 1899–1901 роках для Київської духовної семінарії — у виразному цегляному стилі, за проєктом архітекторів Євгена Морозова та Євгена Єрмакова.

Семінаристи, січовики, художники

У 1918–1919 роках у будівлі квартирували Січові стрільці — корпус під проводом Євгена Коновальця та Андрія Мельника. А вже з 1925 року тут остаточно оселився художній інститут, спадкоємець заснованої 1917-го Української академії мистецтва.

Академію 1917 року створювали разом голова Центральної Ради Михайло Грушевський і ціле сузір’я митців: брати Кричевські, Бойчук, Мурашко, Нарбут, Бурачек.

Розстріляне відродження

1920-ті стали зоряним часом академії, але 1930-ті обернулися трагедією. Радянські репресії викосили цілу школу: були розстріляні Михайло Бойчук, його дружина Софія Налепинська-Бойчук, а також учні Василь Седляр та Іван Падалка. Так знищили один із найоригінальніших напрямів українського мистецтва — бойчукізм.

Імена та легенди

Місце з такою історією просто приречене на перекази — і реальні постаті тут не менш яскраві за будь-яку містику.

1. Професор, який забороняв одружуватися

Про Михайла Бойчука переказують, що він вимагав від учнів повної відданості мистецтву — аж до того, що не схвалював їхніх шлюбів. Його школа жила майже як орден: спільна праця, спільний стиль, спільна доля, що зрештою виявилася спільною трагедією.

2. Храм під ногами

Студенти люблять переказувати, що під будівлею досі лежать рештки давньоруського храму. І це не зовсім легенда: археологічні знахідки фундаменту ХІ століття цілком реальні. Звідси й романтична думка, що мистецтво тут навчають буквально на священній землі.

Що подивитися поряд

Сама будівля академії. Цегляний фасад колишньої семінарії — чудовий приклад київської архітектури зламу століть. Найкраще оглядати знадвору, з узвозу.

Вознесенський узвіз і Кудрявець. Атмосферний старий район із крутими вуличками й краєвидами — ідеально для неспішної прогулянки.

Поділ і Андріївський узвіз. За кілька хвилин — історичне серце Києва з галереями, кав’ярнями й сувенірами. Логічне продовження маршруту.

Студентські виставки. Час від часу академія відкриває двері для відвідувачів — стежте за анонсами, щоб побачити простір зсередини.

Як дістатися

Метро. Найближче — станції «Контрактова площа» або «Золоті ворота», далі пішки вгору до Вознесенського узвозу. Прогулянка коротка, але з підйомом.

Авто. Орієнтир — Вознесенський узвіз, 20. У старому районі з паркуванням сутужно, краще лишити авто ближче до Подолу.

Пішки. Найприємніший варіант — прийти сюди в межах прогулянки Подолом і Кудрявцем, поєднавши з Андріївським узвозом.

Чек-лист мандрівника

Що варто врахувати:

• Зручне взуття: район із підйомами й бруківкою.
• Фотоапарат: фасад і краєвиди узвозу того варті.
• Перевірити анонси виставок: щоб потрапити всередину, а не лише оглянути ззовні.
• Час на Поділ: закладіть прогулянку — саме лише фото академії буде «недокроком».

Що НE варто: заходити в навчальні корпуси без дозволу — це діючий виш, а не музей із вільним входом.

Питання, які виникають найчастіше

Чи можна зайти всередину академії?

Це діючий навчальний заклад, тож вільного доступу немає. Але під час відкритих виставок і заходів простір можна побачити зсередини — стежте за анонсами НАОМА.

Що було в будівлі до академії?

Київська духовна семінарія, зведена 1899–1901 років. А ще раніше на цьому місці стояв давньоруський монастир, фундамент якого знайшли під час будівництва.

Хто заснував академію?

Українську академію мистецтва створили 1917 року за участі Михайла Грушевського та провідних митців — братів Кричевських, Бойчука, Мурашка, Нарбута й інших.

Скільки часу закладати на відвідування?

Зовнішній огляд — пів години, але краще поєднати з прогулянкою Подолом і Андріївським узвозом на пів дня.

Академія на Вознесенському узвозі — це історія України в одній будівлі. Тут моляться, муштрують, малюють і гинуть за переконання — усе на одному клаптику землі, де колись стояв храм тисячолітньої давнини.

І коли наступного разу побачите підпис «випускник Київської академії мистецтв» під якоюсь знаковою картиною — знайте, що все починалося отут, на крутому узвозі над Подолом.