Костел Воздвиження Святого Хреста, Фастів Костел Воздвиження Святого Хреста, Фастів Костел Воздвиження Святого Хреста, Фастів Костел Воздвиження Святого Хреста, Фастів Костел Воздвиження Святого Хреста, Фастів Костел Воздвиження Святого Хреста, Фастів Костел Воздвиження Святого Хреста, Фастів Костел Воздвиження Святого Хреста, Фастів

Серед панельних кварталів і базарної метушні Фастова раптом виростає гострий цегляний шпиль, якому місце радше десь під Краковом чи Львовом, ніж за годину їзди від Києва. Це костел Воздвиження Святого Хреста — майже єдина історична будівля, що пережила все, чим Фастів годували останні сто років.

Його будували вісім років, зачиняли на пів століття, а повернути вірянам допомогла перша жінка-космонавтка. Історія, у яку важко повірити, поки сам не станеш під цими стінами.

Карточка локації

Розташуванням. Фастів, вул. Ярослава Мудрого, 4, Київська область
Відстань від Києваблизько 75 км (1–1,5 год авто чи електричкою)
Час на огляд30–60 хвилин
Що взятикамеру з ширококутником (шпиль не влазить у кадр), скромний одяг для входу, дрібні гроші на пожертву

Що це таке і навіщо їхати

Костел Воздвиження Святого Хреста — це діючий парафіяльний римо-католицький храм і водночас один із найчистіших зразків неоготики на Київщині. Романо-готичні форми, стрілчасті вікна, високий шпиль — усе те, чого зазвичай їдуть шукати на захід України, тут стоїть посеред Фастова.

Їдуть сюди за двома речами. По-перше, за самою архітектурою: на тлі типової забудови костел виглядає як випадковий гість із іншої епохи. По-друге, за історією, у якій сплелися польська шляхта, гайдамацькі повстання, радянські репресії і несподіване повернення храму наприкінці 1980-х.

Історія

Католицька громада у Фастові існувала задовго до нинішнього костелу. У місті змінилося кілька дерев’яних храмів: один із них освятив 1751 року єпископ Каетан Солтик, але вже 1768-го його знищили гайдамаки під час Коліївщини. Останню дерев’яну церкву звели 1791 року коштом єпископа Каспара Цецішовського.

На початку XX століття стара дерев’яна церква 1790-х уже не вміщала всіх парафіян. Тож 1903 року тодішній настоятель Станіслав Шептицький розпочав будівництво мурованого храму. Робота тривала вісім років і завершилася 1911-го.

Зовнішнє оздоблення костелу виконав італійський скульптор Еліо Сала — той самий майстер, що працював над Миколаївським костелом у Києві.

Радянські роки

1934 року, у розпал боротьби з релігією, костел зачинили. Після Другої світової у його стінах певний час діяла православна церква. Для самої будівлі це, як не парадоксально, виявилося рятунком: храм, у якому щось відбувається, рідше зносять і розбирають на цеглу.

Повернення

1989 року костел повернули фастівським католикам — і сталося це за активної підтримки Валентини Терешкової, першої жінки-космонавтки. 1990-го храм освятили вдруге. Відтоді він знову діє і поступово став помітним духовним та благодійним центром міста.

Легенди та перекази

Навколо старих храмів завжди наростають історії — і фастівський костел не виняток.

1. Храм, який двічі ставав чужим

Місцеві люблять згадувати, що костел «вижив, бо ніколи не залишався порожнім»: спершу католицький, потім православний, потім знову католицький. Кажуть, саме тому стіни вціліли там, де десятки інших храмів розібрали на будматеріал.

2. Космонавтка і костел

Історію про те, що повернути храм допомогла Валентина Терешкова, у Фастові переповідають як напівлегенду — занадто вже несподіване поєднання символу радянського космосу і римо-католицького собору. Але це не вигадка, а зафіксований факт повернення 1989 року.

Що подивитися на місці

Фасад і шпиль. Головна причина приїхати. Стрілчасті портали, цегляне мереживо, гострий шпиль — класична романо-готика рубежу XIX–XX століть. Найкращі кадри — зранку або на заході сонця, коли цегла теплішає кольором.

Інтер’єр. Якщо потрапите всередину поза службою, варто тихо роздивитися склепіння і вівтарну частину. Пам’ятайте: це діючий храм, а не музей.

Прогулянка центром Фастова. Костел — одна з небагатьох уцілілих історичних будівель міста, тож логічно поєднати візит із короткою прогулянкою старою частиною.

Як дістатися

Автомобілем. З Києва — близько 75 км трасою у напрямку Фастова, орієнтовно година–півтори. У місті орієнтир — вул. Ярослава Мудрого, 4.

Електричкою. Фастів — великий залізничний вузол, електрички з Києва ходять регулярно. Від вокзалу до костелу — недовга прогулянка або кілька хвилин на місцевому транспорті.

Чек-лист мандрівника

  • Ширококутний об’єктив або режим панорами — шпиль не вміщається у звичайний кадр.
  • Скромний одяг, якщо плануєте зайти всередину.
  • Дрібні гроші на пожертву.
  • Розклад богослужінь, якщо хочете потрапити досередини, а не лише сфотографувати фасад.

Чого не варто: заходити з камерою під час служби і фотографувати парафіян — це діючий храм, а не туристичний атракціон.

Питання, які виникають найчастіше

Скільки коштує вхід?

Вхід вільний — це діючий храм. Прийнято залишати пожертву на утримання костелу.

Чи можна потрапити всередину?

Так, але найпевніше — під час або після богослужіння. Поза службами двері можуть бути зачинені.

Скільки часу закладати на візит?

На огляд фасаду і коротку прогулянку центром вистачить 30–60 хвилин. Зручно поєднати з поїздкою Київщиною.

Коли краще їхати по фото?

Зранку або на заході сонця: бічне світло підкреслює фактуру цегли і робить шпиль виразнішим.


Фастівський костел не намагається вразити масштабом — він просто стоїть собі вже понад століття там, де майже все довкола вже кілька разів перебудували. Гайдамаки, більшовики, війни, зміни влади — а гострий цегляний шпиль усе одно вказує в небо.

Іноді найцікавіше в місті — це та єдина будівля, яку так і не змогли зруйнувати.

Залишити відгук
Ім`я
E-mail
Текст коментаря
Оцінка для продукту
CAPTCHA *
Цікаві місця цього регіону (0)
Copyright MAXXmarketing GmbH
JoomShopping Download & Support