Церква святої Марії Магдалини, Біла Церква

Православний храм замовила графиня-католичка. Вона померла, не дочекавшись завершення, — і добудовували святиню вже її сини, які теж сповідували католицизм.

Церква Святої Марії Магдалини у Білій Церкві — одна з найвідоміших культових споруд міста й околиць. За майже двісті років вона встигла побути закритою, знову відкритися під час окупації, пережити реставрацію й перетворитися на діючий жіночий монастир. Історія, у якій більше поворотів, ніж у іншого роману.

Карточка локації

Що це таке і навіщо їхати

Церква Марії Магдалини — чинний храм жіночого монастиря Святої Рівноапостольної Марії Магдалини. Будівля зведена в класичному стилі: однокупольна, хрестоподібна в плані, чотиристовпна. Стримана, але шляхетна архітектура — типова для храмів епохи Браницьких.

Їдуть сюди і як паломники, і як поціновувачі історії. Це одна з ключових точок маршруту Білою Церквою — поряд з костелом Івана Хрестителя й дендропарком «Олександрія». Разом вони складають портрет міста, яке формували польські магнати й православна традиція водночас.

Історія

Храм спорудили 1843 року. Кошти на будівництво виділила графиня Олександра Браницька — але сама вона померла ще 1838-го, не дочекавшись завершення. Доводити справу до кінця випало її синам, які, на відміну від задуму звести православний храм, сповідували католицизм. У цьому й полягає один із парадоксів місця.

У 1899 році храм розширили, добудувавши бічні галереї, — будівля набула майже того вигляду, який ми бачимо сьогодні.

Закрита, відкрита, відроджена

У 1934–1942 роках церкву закрили — типова доля для радянського часу. Парадоксально, але знову відкрили її 1942 року, під час німецької окупації Київщини, коли вірянам повернули можливість молитися.

У 1988 році в храмі провели реставрацію, а стіни наново розписали майстри з Почаєва. У 2001-му поряд почали зводити жіночий монастир, який діє й донині.

Історії та перекази

Навколо храмів Браницьких завжди вився шлейф родинних легенд — і церква Марії Магдалини не виняток.

1. Дар, що пережив дарувальницю

Найсильніша історія храму — цілком документальна. Графиня, яка дала гроші на православну святиню, не дожила до її освячення, а завершували будівництво її сини-католики. Храм, що єднає дві конфесії в одній родинній історії, — рідкість навіть для багатої на парадокси Київщини.

2. Відкриття у війну

Те, що церкву повернули вірянам саме під час окупації 1942 року, місцеві переказують як знак: храм, мовляв, «не дав себе закрити надовго». Хай яким складним було те відкриття, для громади воно стало символом тяглості віри.

Що подивитися на місці й поряд

Сам храм і розписи. Зверніть увагу на внутрішнє оздоблення — стіни розписували майстри з Почаєва, одного з головних духовних центрів України.

Монастирський двір. Тиха, доглянута територія жіночого монастиря — місце радше для спокою, ніж для гучних фото.

Костел Івана Хрестителя та «Олександрія». Дві обов'язкові сусідні точки, з якими церква складає повноцінний день у Білій Церкві.

Як дістатися

Авто. Біла Церква — близько 85 км від Києва трасою М05/Е95, далі в історичну частину міста до вулиці Шкільної.

Громадським транспортом. До Білої Церкви ходять автобуси й маршрутки з Києва (зокрема від автостанції «Видубичі»), далі — міським транспортом або пішки до центру.

Чек-лист мандрівника

• Узяти: скромний одяг і хустку — це діючий монастир.
• Узяти: фотоапарат (зйомка всередині — за правилами обителі).
• Узяти: час на сусідні локації Білої Церкви.
• Не варто: голосно розмовляти й заважати під час богослужінь.
• Не варто: сприймати монастирський двір як фотозону — тут живуть і моляться.

Питання, які виникають найчастіше

Хто збудував церкву Марії Магдалини?

Храм звели 1843 року на кошти графині Олександри Браницької. Вона померла ще 1838-го, тож завершували будівництво її сини.

Це діючий храм?

Так, це чинна церква жіночого монастиря Святої Рівноапостольної Марії Магдалини, який діє з початку 2000-х.

Чи можна зайти всередину?

Так, у години богослужінь храм відкритий для відвідувачів. Варто вдягтися скромно й поводитися тихо — це монастир.

Що ще подивитися поряд?

Костел Івана Хрестителя з органним залом та дендропарк «Олександрія» — усе це частини одного маршруту Білою Церквою.

Церква Марії Магдалини — це історія про спадок, який пережив свою власницю, і про віру, яку не вдалося закрити надовго. Графиня дала гроші й пішла, сини добудували, радянська влада закрила, війна відкрила, майстри з Почаєва оживили стіни.

Сьогодні тут знову тихо моляться черниці — так, ніби всіх цих поворотів і не було. Деякі будівлі просто переживають усіх, хто намагався вирішити їхню долю.