2 листопада 2021 року шестиповерховий корпус склався за кілька секунд — його підірвали сплановано. Так зник завод, який колись виробляв кожну третю фаянсову тарілку Радянського Союзу й годував ціле селище.
Будянський фаянсовий завод у селищі Буди під Харковом — це історія злету й падіння цілої епохи української кераміки. Тут народжувалися знамениті сервізи зі «співучим півником», а тепер лишилися руїни й пам’ять про підприємство-легенду.
Карточка локації
| Розташування | смт Буди, Харківський район, Харківська область |
| Що це | покинутий (частково знищений) фаянсовий завод |
| Заснований | 1887 рік (промисловцем М. Кузнєцовим) |
| Час на огляд | 1–1,5 години |
| Що взяти | міцне взуття, камеру, обережність |
Важливо: безпека
Буди розташовані на Харківщині, яка від 2022 року перебуває під загрозою ударів. Перед поїздкою перевір актуальну безпекову ситуацію. На самому об’єкті — ризики покинутих і частково зруйнованих будівель: аварійні конструкції, биті уламки, можливі обвали після підриву. Поважай і те, що територія може мати власника.
Що це таке і чому це важливо
Фаянс — це не просто посуд. Для кількох поколінь українців тарілки, чашки й сервізи «з Буд» були частиною дому. Будянський завод був одним із найбільших виробників фаянсу не лише в Україні, а й у всьому СРСР, а його художня продукція цінується колекціонерами й музеями досі.
Сюди їдуть, щоб побачити масштаб того, що зникло: величезна промислова територія, де колись кипіла робота, а тепер панує тиша. Це локація про індустріальну пам’ять і про те, як швидко легенда може стати руїною.
У 1970-ті завод випускав до 80 мільйонів виробів на рік — 34% усього фаянсу СРСР. Продукція їхала до Німеччини, Франції, Польщі, Туреччини, країн Балтії.
Історія: від Кузнєцова до банкрутства
Завод заснував 1887 року відомий «фарфоровий король» Російської імперії, промисловець Матвій Кузнєцов. Підприємство швидко стало серцем селища: на кошти Кузнєцова в Будах відкрили лікарню, лазню, школу для робітників та їхніх дітей, ремісниче училище, гуртожитки, провели телефонну лінію. На заводі працював кожен четвертий мешканець селища — ціле життя Буд оберталося навколо фаянсу.
Під час Другої світової війни завод зруйнували, але до 1953 року повністю відновили. Настала золота доба: у 1970-ті річний обсяг сягав 80 мільйонів виробів, а продукція розходилася світом.
Кінець епохи
1990-ті й 2000-ті виявилися фатальними. Завод не витримав конкуренції з дешевою китайською продукцією, що заполонила ринок. 2 листопада 2006 року Господарський суд Харківської області визнав «Будянський фаянс» банкрутом. А рівно через 15 років, 2 листопада 2021-го, шестиповерховий корпус підірвали за рішенням фірми-власника. Символічний збіг дат — ніби саме життя поставило крапку.
Легенда про «співучого півника»
Найвпізнаваніший символ заводу — розпис із півником.
Тарілки зі «співучим півником» стали справжньою класикою українського фаянсу. У багатьох родинах вони й досі стоять на полицях — як тепла пам’ять про дім.
Будянські художники створили цілу школу розпису, а їхні роботи зберігаються в музеях. Тож завод лишив по собі не тільки руїни, а й естетику, упізнавану з першого погляду.
Що подивитися
Територія заводу. Масштаб колишнього виробництва вражає навіть у руїнах.
Музейні колекції будянського фаянсу. Найкраще зрозуміти значення заводу можна через його вироби — шукай їх у харківських музеях.
Саме селище Буди. Забудова, пов’язана з історією підприємства, — кузнєцовська спадщина.
Як дістатися
Автомобілем: з Харкова до Буд — близько 25 км на південний захід.
Громадським транспортом: приміськими електричками та автобусами з Харкова до Буд.
Чек-лист мандрівника
- ✅ Перевірити безпекову ситуацію в регіоні
- ✅ Міцне закрите взуття
- ✅ Камера для індустріальних кадрів
- ✅ Подивитися будянський фаянс у музеї для повноти картини
- ❌ Не заходити в аварійні зруйновані корпуси
- ❌ Не нехтувати чужою власністю
Питання, які виникають найчастіше
Чому закрився завод?
Підприємство не витримало конкуренції з дешевою китайською продукцією й 2006 року було визнане банкрутом; 2021-го його корпус підірвали.
Скільки фаянсу тут виробляли?
У 1970-ті — до 80 мільйонів виробів на рік, близько 34% усього фаянсу СРСР, з експортом у багато країн.
Чи можна щось побачити зараз?
Частину корпусів зруйновано, та територія й окремі будівлі лишилися. Найкраще доповнити враження колекцією будянського фаянсу в музеї.
Будянський фаянсовий завод — це історія про те, як гігант, що годував ціле селище й постачав посуд пів-Європи, програв дешевим імпортним тарілкам і зник за лічені секунди підриву. Та «співучий півник» досі дивиться з полиць у тисячах українських домівок — і доки він там, завод по-своєму живий.
JoomShopping Download & Support
Увага! Частина України окупована під час безпідставної військової агресії росії проти нас та інших демократичних країн!
росія країна-терорист, росіяни вбивці, вори та ґвалтівники.
Збройна агресія росії проти України з 2014 року призвела до втрат домівок та життів не тільки багатьох українців, але і громадян інших країн та національностей.
Ми вважаємо неприпустимими та безглуздими будь-які військові дії проти будь-якої держав у 21 столітті, але на жаль росіяни так не вважають, і тому багато демократичних країн, включно з Молдовою, Грузією та нашою батьківщиною потерпає від відсталої варварської агресії.
Тож допоки окуповані частини України не будуть демілітаризовані та повернені до складу нашої держави, ми наголошуємо користувачам нашого сайту про небезпечність відвідування окупованих росією територій.