Покинута "Нижня Стіна" Миколаївського оборонно-підпірного зміцнення Новопечерської фортеці, Київ

Мало хто асоціює Київ з фортечним містом. Ще менше людей знають про те, що столиця може похвалитися добре збереженою однією з наймасштабніших кам'яно-земляних фортець та найбільшим фортом на Землі. Хоча, мабуть, це не так і дивно, адже нашу фортецю можна назвати і «найбільш мирною». Вона не була задіяна у жодних боях і ні одна куля не була випущена з її зброї.

Будівництво Нової печерської фортеці припало на 30-50 роки ХІХ ст, а вже наприкінці століття з неї зробили фортецю-склад. Зараз деякі об’єкти комплексу мають туристичне значення, а деякі розкидані по місту, заховані в парках або за парканами і відвідування їх може перетворитися на своєрідний квест. До таких споруд належить і Нижня підпірна стіна фортеці.
У середині ХІХ ст. при зведенні фортеці в урочищі Провалля, на схилах Дніпра, було побудовано 2 підпірні стіни – Нижню і Верхню.

Першочерговою їх функцією був захист від зсувів центральної частини фортеці, Микільських воріт та Арсеналу. А другою, звичайно - оборона. Нижня стіна разом з Подільською брамою прикривала собою дорогу до Ланцюгового мосту. Зовні це двоповерхова цегельна галерея у вигляді півкола довжиною 60 метрів, а всередині – просторі ходи для переміщення військ з артилерійськими і збройними позиціями.

Стіни з’єднувались з водокачкою, військовою комендатурою та заводом Арсенал підземним ходом, через який пролягав водогін. Це один з улюблених об’єктів місцевих дігерів, відомий як «хід Раттлера» і оточений купою містичних історій.

У середині ХХ ст у підніжжі Верхньої стіни збудували Зелений театр, а Нижня так і залишилась закинутою і зараз використовується альпіністами для тренувань під кодовою назвою «Зеленка».