Бакота, Ландшафтний заказник «Староушицький»

В минулому столітті в Бакоті жили люди, були поселення, кипіло життя. А сьогодні - це частина національного природного парку “Подільські Товри”. Донині, збережений монастир, що знаходиться на території парку. А звідки ж розпочинається історія цієї місцини?

Коли в минулому столітті було прийнято рішення про знищення десятків сіл, у зв’язку з розбудовую гідроелектростанції, археологи взялись досліджувати. Виявилось, що ця місцевість бере початок з городища за князівських часів. Але не просто городища, колись це була столиця Пониззя. За літописними даними, в другій половині XIII ст. бакотяни вирішили від’єднатись від Галицько-Волинського князівства. В той час над Галицько-Волинськими землями нависла загроза знищення монгольськими військами. Тож король Данило Галицький був змушений відправити хранителя княжої печатки Кирила, для врегулювання конфлікту. Коли ж останній з князівським військом наблизився впритул до воріт Бакоти, населення було змушене здатись. Це зовсім не врятувало бакотян від монгольської навали. Та й саму Київську Русь від знищення.

Отож, декілька століть поспіль на цих землях існував татарський улус. Монголо-татари обклали даниної ці землі. А місцеві князі її збирали. З XIV століття, згідно літописних даних, тут з’являються литовські феодали. Саме тому залишились дані, про те, що коли прийшли на ці землі литовці, то побачили тут ченців та скельний монастир. Як показали, археологічні дослідження, монастир був заснований ще в XI столітті, і проіснував загалом декілька століть.

У 1431 році Бакота стає прикордонною територією між Польщею і Литвою. В той рік жителі Бакоти влаштовують повстання, виганяють магнатів і проголошують незалежність. Через три роки польські війська жорстоко придушують бунт, карають його керівників, палять будинки та розганяють населення.

Після цього Бакота занепала й назавжди перестала бути містом. У наступні століття життя плинуло тут спокійно. З 1918 по 1939-ті роки це було прикордонне село. Уздовж Дністра звели двометровий мур, а по той бік річки, де зараз Чернівецька область, починалася Румунія. Остаточно храм біля монастиря зруйнували, а монахів розігнали на початку 1960-х.

В 80-х роках минулого століття Радянський союз починає втілювати в життя план по створенню Новодністровської гідроелектростанції. Згідно з планом, щоб звільнити місце під водосховище  необхідно було ліквідувати десятки сіл, а мешканці мали переселитися в інші місця.

На сьогоднішній день, Бакота дивує не тільки своєю насиченою історією. Тут спостерігається унікальний мікроклімат. Бакота нагадує Ялту – гірське повітря, зігріті променями сонця скелі, вкриті галькою береги і чиста вода. Найвищою точкою Бакоти вважається Біла гора.

 

Адреса: затоплене село Бакота, Кам’янець-Подільського району, Хмельницької області.

Як дістатись:
- машиною по трасі Кам’янець-Подільський - Стара Ушиця, а звідки 20 км по грунтовій дорозі.

- приміським автобусом до села Стара Ушиця, а звідти розпочинається піший туризм. Можливий ще варіант, замовити екскурсію до Бакоти.

 

Автор: Ксенія Завірюха