Херсон

Сортування: orderby
Кількість:
Парки, Панорами\Краєвиди
Замки\Садиби\Фортеці, Парки
Пам'ятники\Пам'ятки, Архітектура, Релігійне
Херсон
Херсон - місто, яке обов’язково Вам сподобається. Воно завжди привабливе,домашнє і для більшості мешканців - дійсно рідне. На відміну від того ж Миколаєва, який дуже протяжний і дістатися з одного місця в інше досить важко, Херсон досить компактний, його можна за кілька днів обходити пішки. Мешканці поділяють місто на кілька районів: “Воєнка”, ”Млини”, “Забалка”, “Кіндійка”.

Це місто завжди нагодує Вас чимось смачним. Звичайно, обов’язково тут треба скуштувати херсонських кавунів, різноманітні страви з баклажанів, риби та помідорів.
На сьогодні Херсон вважається культурно-торговельним містом. Торговельним він є завдяки морському і річковому порту, морській і залізничній митниці. Цим мешканці, власне, і заробляють на життя. Херсон славиться морською академією, морським коледжем, морською школою.

А ще у Херсоні знаходився найбільший у Європі бавовняний комбінат, на суднобудівних заводах Херсона було вперше в світі застосоване будівництво сухих доків. І випускались вони аж до часів перебудови. Сьогодні стоїть питання, щоб поновити це все. Херсон почав свій індустріальний розвиток у 60 роки, коли було побудовано найбільший в Європі бавовняний комбінат. Тут випускали рушники, бавовняні тканини, які продавались у всьому радянському союзі і навіть за його межами. При чому на союзний ринок потрапляли уже неліквідні товари, в основному, вся продукція йшла на експорт. Херсонці дізнавалися про, те що в них такі речі випускають, випадково, коли якійсь господині вдавалось роздобути якийсь поганенький шмат тканини. Зараз комбінат, на жаль, зруйнований, а на його місці збудували розважальний центр.

Херсон завжди був жіночим містом. Багато чоловіків тут моряки, які постійно десь у плаванні, тому в місті залишались одні жінки. На самому текстильному комбінаті працювало 30 тисяч жінок. Крім того, ще раніше навколо міста побудували фортеці, де були, звичайно,переважно чоловіки, а для того, щоб вони не тікали, треба було, щоб вони одружувалися. І тоді з ініціативи великого стратега Потьомкіна у Херсон на усілякі ярмарки та гулянки почали запрошувати найгарніших дівчат з околиць. А ті обирали тут найкращих хлопців. Місцеві навіть іноді хваляться, що в них найбільше красивих дівчат.

Культурним центром міста є театр імені Куліша. Херсонці дуже люблять театр і придбати квиток у день вистави досить важко. Зал завжди заповнений, при чому, протягом дня може бути навіть кілька вистав: у великому залі і в театрі-кафе. У останньому знаходиться просторе фойє, стоять столики, люди можуть пити каву і дивитись виставу. У всіх святах, що проходять у Херсоні приймають участь актори. Ще одним культурним осередком міста є бібліотека, де проводяться різноманітні заходи.
У Херсоні є свій фестиваль - Мальпомена Таврії у травні.

Своєрідним “musthave” у Херсоні є відвідання морського порта та Потьомкінського острова. Особливо влітку, адже там є пляж і навіть невеличкий зоопарк. Обов’язково треба здійснити подорож по Дніпру на катері. З води все місто наче на долоні. Також варто побувати у грецькому передмісті, побродити сквериками і двориками, відчути дух Херсону - торговельний, далекий від столиці, розмірений побут провінції.
 
Багато відомих людей побувало у Херсоні або пов’язані з ним певним чином. От, наприклад, якби не вилікували херсонці Чапаєва, то не було б у нас такого персонажа в історії, адже він був поранений під час Першої Світової війни і доліковувався саме в Херсоні. Побував тут зокрема і Максим Горький. Він заступився був за жінку, до якої причепилися якісь нечемні люди, в результаті чого теж надовго застряг у херсонській лікарні. На жаль, такі прикрі історії тут і досі трапляються, адже з часів, коли будували фортецю і сюди звозили каторжників, утворився своєрідний осередок людей асоціального типу.

Як і будь-яке інше місто Херсон має легенди і містичні історії. У нього навіть є свій привид. За часів громадянської війни 1917-1918 рр тут було спокійно, а потім на зміну Української держави прийшли більшовики. Місцеві побоювались їхнього вторгнення і закутали пам’ятник Потьомкіну, що стояв у скверику біля театру, у мішковину. Так він простояв досить довго, роки півтора. І з тих часів цей пам’ятник називають Херсонським привидом.
 
Автор: Ірина Макуха
Copyright MAXXmarketing GmbH
JoomShopping Download & Support