Тунель кохання (Клевань, Рівне) Тунель кохання (Клевань, Рівне) Тунель кохання (Клевань, Рівне) Тунель кохання (Клевань, Рівне) Тунель кохання (Клевань, Рівне) Тунель кохання (Клевань, Рівне) Тунель кохання (Клевань, Рівне) Тунель кохання (Клевань, Рівне)
Початок залізничного шляху, оповитого віттям дерев, відомого як Тунель Кохання, знаходиться у Клевані і веде до Оржева ідеальною прямою лінією, довжиною 4 км. Коли ви підходите до того місця, де відвідувачі зазвичай починають оглядини цікавинки, Тунель Кохання знаходиться праворуч. Його ви ні з чим не сплутаєте. Якщо піти ліворуч - потрапите в Тунель Спокуси. Він плавно завертає вправо і через кілька десятків метрів входу вже не видно. Тут віття дерев менш щільне. Особливо цікавого в ньому нічого немає, тож далеко заходити не варто, а краще повернутись до Тунелю Кохання.

Історія його походження має 2 версії:

  • романтичну;

  • прагматичну.

Романтична версія. Жив-був хлопець-поляк, через що католик, який мешкав у Оржеві і була дівчина-православна, яка мешкала у Клевані. Через те, що вони мали різні напрями віросповідання, батьки дівчини були проти їх зустрічей. За щасливим збігом обставин, хлопець працював інженером-проектувальником і запропонував керівництву зробити коротке залізничне сполучення лісом, аргументувавши це тим, що будівництво залізниці протореними шляхами займе більше часу, доведеться зносити кілька будинків і довжина залізничного полотна буде довшою.  Керівництво погодилось, а після будівництва хлопець із дівчиною відправляли повідомлення одне одному з різних кінців тунелю за допомогою ліхтариків.

Прагматична версія. За Радянських часів тут була військова база, і щоб зберегти шлях до неї у таємниці, навколо колії посадили ліс, який з часом перестали обрізати, тому утворився зелений тунель.

Зараз ця цікавинка набирає популярність серед туристів. Нині в Тунелі Кохання можна зустріти мандрівників різних національностей.
Щодо прохідності тунелю, ми планували пройти всі 4 км, але осилили тільки два, оскільки ближче до Оржева стежка між коліями все більше стає порослою чагарниками, а потяг, який проїжджає тут триччі на день, залишає після себе масні сліди на траві, що бруднять взуття і одяг.Зрештою, шлях мальовничий. Обабіч колій трапляється ожина, кропива, а якщо пройти подалі, то і ящірки.

Тунель виглядає по-своєму привабливо кожної пори року. Тож особливо підбирати сезон не обов’язково. В це місце буде доречним приїхати хоч сніжної зими, хоч соковито зеленого літа.

Автор: Natalya Antsibor

Copyright MAXXmarketing GmbH