Садиба Наталівка, с.Володимирівка (Наталіївський парк) Садиба Наталівка, с.Володимирівка (Наталіївський парк) Садиба Наталівка, с.Володимирівка (Наталіївський парк) Садиба Наталівка, с.Володимирівка (Наталіївський парк) Садиба Наталівка, с.Володимирівка (Наталіївський парк) Садиба Наталівка, с.Володимирівка (Наталіївський парк) Садиба Наталівка, с.Володимирівка (Наталіївський парк) Садиба Наталівка, с.Володимирівка (Наталіївський парк)

Більше ніж сто років тому на території, на якій зараз знаходиться село Володимирівка, росла діброва. У 1884 році поміщик та цукрозаводчик Іван Харитоненко вирішив звести тут свою літню резиденцію. Будівництво маєтку закінчив вже його син Павло. Назву маєток отримав в честь доньки Павла Харитоненка – Наталії.

Головний корпус мав вигляд двоповерхового будинку стилізованого під казковий терем. Нажаль, цей будинок був зруйнований під час Другої світової війни. До наших днів збереглись парадні ворота, флігеля, господарські будинки, водонапірна вежа та стайні. Парадні ворота − останнє що залишилося у подібному з головним будинком стилі. Вони збудовані за задумом відомого архітектора Олексія Щусева, який, наприклад, проектував Мавзолей Леніна або Казанський вокзал у Москві. Могутні стіни арки вимощені великим камінням. В загальний об'єм арки входять також масивні ковані ворота та службове приміщення — сторожка з вузькими віконцями.

За брамою починається парк. Площа цього парку близько 50 га. Він поділений на дві частини – верхню і нижню. Верхня знаходиться на правому березі річки Мерчик і складається з дубового і соснового гаїв. Нижня розташована в гирлі річки. В нижній частини можна зустріти багато екзотичних видів дерев. Серед них:
- біла та одноколірна ялиця;
- біла та колюча ялина;
- жовта сосна;
- ялівець віргінський;
- липа кавказька, кримська, американська;
- болотний та червоний (північний) дуб;
- клен сріблястий;
- повисла та карельська береза.
В цілому у парку близько 100 видів дерев та чагарників.

Від воріт до берегів самої річки простягається алея каштанів. У кінці XIX століття, коли закладали цей парк, каштани були для України екзотичною рослиною. Нажаль, багато могутніх каштанів цієї алеї загинули, замість них посаджені молоді дерева. Також в парку є ще дубова, ялинкова та інші алеї які з’єднують різни корпуси колишнього маєтку. Один з корпусів, а саме будинок управляючого маєтком, прикрашений скульптурами левів (Координати: 50.0735298, 35.2866912). Автор – відомий скульптор Сергій Коньонков.

Не менш унікально є і водонапірна вежа, яка виконана у готичному стилі (Координати: 50.072676, 35.287571). Вона до цього часу зберігається у доброму стані. Але перлиною на території маєтку є Спаський храм (Координати: 50.0742735, 35.2886117, детальніше читати про храм). Також на території парку можно оглянути покинуті конюшні (Координати: 50.0741702, 35.2817774).

У 1924 році Наталіївський маєток був переданий раді профспілок. В ньому розмістився Володимирівський протитуберкульозний санаторій, якій діяв до 2008-го року. Зараз проведена дезінфекція та плануються реставраційні роботи.

Відвідання Наталіївського парку безкоштовне. Дістатись до парку можно або власним транспортом, або автобусом з центрального ринку м.Харкова (Автостанція №2 "Суздальські ряди"), квитки брати до с. Мурафа. Вартість квитка обійдеться приблизно в 40грн в один бік.

Автор тексту: Влад Трюхан

Copyright MAXXmarketing GmbH