Свято-Успенська Святогірська лавра, Святогірськ Свято-Успенська Святогірська лавра, Святогірськ Свято-Успенська Святогірська лавра, Святогірськ Свято-Успенська Святогірська лавра, Святогірськ Свято-Успенська Святогірська лавра, Святогірськ Свято-Успенська Святогірська лавра, Святогірськ Свято-Успенська Святогірська лавра, Святогірськ Свято-Успенська Святогірська лавра, Святогірськ Свято-Успенська Святогірська лавра, Святогірськ Свято-Успенська Святогірська лавра, Святогірськ Свято-Успенська Святогірська лавра, Святогірськ Свято-Успенська Святогірська лавра, Святогірськ Свято-Успенська Святогірська лавра, Святогірськ Свято-Успенська Святогірська лавра, Святогірськ

Святиня розташована на прибережній височині Сіверського Донця, обрамлена крейдяними скелями, ніби лебединими крилами, увінчана позолотою куполів білосніжних храмів - таке перше враження від Святогірської лаври до якої з року в рік прибувають тисячі паломників та мандрівників, що й досі шукають відповіді на безліч таємниць, схованих за стінами цього храму. А незвідане тут на кожному кроці, починаючи з самого заснування Святині. Існує три версії, жодна з яких досі документально не підтверджена.

Михайло Федорович Романов (1596-1645) вперше документально згадує про існування Свято-Успенської обителі у грамоті від 1624 на платню монастирю щорічної грошової і майнового постачання, як центру православ’я і охоронному пункту на південних кордонах царства. У зв’язку з оборонним значенням, тут аж до ХVIII квартирував військовий гарнізон, перші споруди монастиря (скельна церква святих Антонія і Феодосія Печерських і храм святого Миколая на вершині гори), перебуваючи високо над рівнем річки, були захищені високими мурами, а його будівлі були сполучені печерними ходами, в яких так само розташовувалася частина культових і житлових приміщень.

Протягом XVIII століття Святогірський монастир декілька разів переходить у спадок, з волі Катерини ІІ (1729 – 1796). Таким чином релігійна пам'ятка перетворюється у світську резиденцію Г. Потьомкіна, який володів на той час тридцятьма тисячами гектарів землі з більш ніж двома тисячами кріпаків.

У 1922-1992рр монастир продовжує існувати у часи радянської окупації в якості бази відпочинку, а у храмах розміщують кінотеатр та їдальню.
Через одинадцять років місто, породжений обителлю, отримує відповідне ім’я – Святогірськ, а роком пізніше, у 2004 році, монастирю присвоюється статус Лаври.

Комплекс споруд Лаври розташований на правому березі Сіверського Донця починається зі статуї Богородиці (2004 рік), виконаної українським скульптором Миколою Гавриловичем Шматько (1943 -) з двох каменів уральського мармуру вагою 40 тон.

Також у комплекс входить монументальний радянський пам'ятник революционеру Артему (1927 рік), з якого відкривається дуже чудовий краєвид на лавру та крейдяні гори з річкою.

Також обов'язково варто відвідати два цікавих місця лаври, це дерев'яна церква та монастирські печери.

Copyright MAXXmarketing GmbH