Пам'ятник металургові, Запоріжжя

На кордоні промислової зони знаходиться пам'ятником Металургу. Працівники запорізьких заводів і проїжджаючі мешканці Павло-Кичкаса зазвичай їм тільки й милуються. Жодного року відкриття, ні прізвища автора ніде не висвітлюється. Не пишуть про нього в путівниках, довідниках і в енциклопедіях. Початок індустріальної потужності Запоріжжя символізує собою даний пам'ятник. Перша запорізька домна була задута 16 листопада 1933 о 19 годині 15 хвилин за московським часом. А для міста Запоріжжя - це було дуже значуща подія. Першу плавку чавуну видала тоді перша доменна піч. Весь світ дізнався про те, що запорізький металургійний гігант став у стрій, діючих підприємств Радянського Союзу, центральні газети сповістили на наступний день. У теперішній час дане підприємство називається - «Запоріжсталь».

У Запоріжжі на честь 30-річчя відкриття «Запоріжсталі» було вирішено встановити пам'ятник. На площі розділяє житлову та промислову зони, був встановлений даний пам'ятник, на одній з найкрасивіших міських магістралей, а саме - проспекті Металургів. Урочисто проходив момент відкриття пам'ятника. Чотириметрова, залізобетонна фігура металурга, облицьована сірими гранітними блоками, була встановлена на ступінчастому постаменті. Металург, як ніби застиг в момент роботи. В одній руці він тримає піку, інший - закриває обличчя від вогню, герой трудових буднів одягнений в спецівку тих років.

Талановиті запорізькі скульптори, подружжя Іван Миколайович і Надія Сергіївна Носенко, стали авторами пам'ятника. Своєрідним символом Запоріжжя став пам'ятник з моменту його відкриття. Адже в першу чергу, Запоріжжя - це місто металургів. Металургів, які повертаються з трудової вахти і відправляються на зміну, вітає мужній сталевар вже 80 років. Але, як, не сумно усвідомлювати, 80 років - це дуже великий термін, як для людини, так і для пам'ятника. Дощі, снігу, вітру і палюче сонце зробили свою справу. Пам'ятник пора реставрувати.

Питання перенесення пам'ятника і встановлення його в сквері, на перетин Рекордній вулиці і Металургів, як його нового варіанту, - вже розглядався в Запорізькому відділенні Спілки художників України в 2006 році. Реконструювали Сталевара в липні минулого року, оновили рослинність, плитку і пофарбували його, - витративши на це, майже 350 тисяч гривень. В даний час, доля пам'ятника остаточно не визначена.