Лапідарій "Скіфський стан" (Зорова могила, о.Хортиця) Лапідарій "Скіфський стан" (Зорова могила, о.Хортиця) Лапідарій "Скіфський стан" (Зорова могила, о.Хортиця) Лапідарій "Скіфський стан" (Зорова могила, о.Хортиця) Лапідарій "Скіфський стан" (Зорова могила, о.Хортиця) Лапідарій "Скіфський стан" (Зорова могила, о.Хортиця) Лапідарій "Скіфський стан" (Зорова могила, о.Хортиця) Лапідарій "Скіфський стан" (Зорова могила, о.Хортиця)
Скіфський стан - це і музей під відкритим небом, і історико-культурний центр, і меморіальний комплекс. На його території - прадавні кургани, кам'яні баби, старовинні хрести, побутові предмети.
Комплекс розташовано на острові Хортиця на висоті 78 м над рівнем моря (57 м над рівнем Дніпра), це найвища точка острову. Площа комплексу - 21 гектар.
 
Курганний комплекс
 
Археологи оцінюють вік перших поховань комплексу в 5 тисяч років (тобто їх побудували у 3 тисячолітті до нашої ери). Для порівняння, Стоунхендж також датують 3 тис. до н.е., найдавніші єгипетські піраміди - 25 сторіччям до н.е., а найвідоміші та найбільші піраміди Гізи - 21 сторіччям до н.е.
На території комплексу знаходяться 3 недоторканих кургани, 2 відновлені після руйнування, один досліджений археологами та відновлений, зроблено 4 макети курганів та святилище Арея.
Центральний, найвищий курган групи, називають Зорова Могила. На його верхівці реконструйована козацька вартова башта. Другу таку ж саму побудовано у південно-східній частині Скіфського стану. Козаки використовували їх для передачі інформації про напади ворогів - на башті розкладали багаття, вогонь якого було далеко видно вночі, а дим - вдень. На сусідніх баштах помічали сигнал, також розводили багаття і таким чином швидко передавали інформацію на великі відстані.
На башти можна піднятися. Туди веде вертикальна драбина, без перил та будь-якої страховки. Виглядає небезпечно, але кажуть виходить навпаки - нагору полізе лише людина, яка точно впевнена у своїх силах.
Саме з башти на Зоровій Могилі відкривається найкращий вид на курганний комплекс.
 
Лапідарій
 
Друга частина музею - зібрання кам'яних фігур, побутових предметів, могильних каменів, кам'яних хрестів та інших виробів з каменю. Працівники музею зібрали їх з усієї Хортиці та її околиць. Колекцию розставлено у формі кола, символізуючи сонячний диск або колесо, які мали сакральне значення для народів, що населяли ці землі.
 
На території Лапідарію знаходяться:
- мельничні жорна та зернотерки
- молотильні камені (гармани) - довгі кам'яні циліндри, що в профіль мають форму зірки з 5 або 6 променями та використовувались для обмолочування зерна
- кам'яні корита, що були поїлками для худоби та ступи для товчення зерна
- камені-дорожні вказівники, саме такі, які описані у билинах та намальовані у мультфільмах про козаків
- у центрі Лапідарію - великий кам'яний диск з отвором в центрі. На його поверхні витесано хвилясті лінії. Через ці лінії, що нагадують сонячні промені, камень зараз вважають символом сонця, хоча скоріш за все у давні часи він використовувався як жорно
- навкруги сонячного каменю - кам'яні хрести, зібрані з козацьких могил у місцях розташування Січей. Орієнтовний час їх виготовлення - 17-19 сторіччя.
- там же лежить караїмський могильний пам'ятник та давній погребальний ящик - дольмен
- зовнішній ряд з північної частини Лапідарію - зібрання кам'яних баб. Всупереч стереотипам це далеко не завжди жіночі фігури. "Баба" з тюркського можна перекласти як "отець" або "найстаріший". Можна сказати, що кам'яні баби - аналог сучасних пам'ятників на могилах. Але виготовлення їх було довгим та трудозатратним, тому вони прикрашали лише могили поважних людей чи голів племен. В Лапідарії зібрано одну з найбільших колекцій цих скульптур.
 
Місце сили
 
Скіфський стан вважається місцем виходу особливої енергії, життєвої сили, яка саме тут стає доступною для людей. В таких місцях відчувається легкість та наповненість, легко досягаються медитативні стани, ніби самі по собі приходять відповіді на давні запитання. Звісно, це неможливо перевірити за допомогою сучасних наукових методів та єдина можливість зрозуміти чи відчуваєте ви щось особливе тут - відвідати комплекс особисто. Навіть якщо ніякої позаприродної енергії ви не знайдете, день у красивому місці на свіжому повітрі, з неквапливими прогулянками та можливістю помилуватися течією Дніпра невідмінно допоможе відпочити від повсякденної метушні, перемкнути увагу та можливо поглянути з іншого боку на якісь важливі питання.
 
Історія
 
Перші поховання з'явилися на Хортиці на межі 3 та 4 тисячоліття до нашої ери. Це були найпростіші кургани кочових племен скотарів. Пізніше, з 16 по 21 сторіччя до н.е. з'являються більш складні, багатошарові поховання з великою кількістю побутових предметів, зброї та прикрас.
У 9 сторіччі до н.е. на територію Хортиці прийшли племена кіммерійців, для яких характерні впускні поховання - великі склепи з колод, часто споруджені на верхівці старого кургану. В таких склепах ховали знатних воїнів. Поховання супроводжувала велика кількість зброї та прикрас.
З середини 7 сторіччя до н.е. на Хортиці з'являються скіфи. Саме їх поховання є типовими курганами - гробниця з деревини або каменю та великий земляний насип, що видно здалеку. Вони ж почали ставити на верхівках курганів кам'яних баб.
Епоха скіфів завершилася наприкінці 4 сторіччя до н.е., коли їх розрізнені, занепавші племена було витіснено кочовими сарматами. Сарматські поховання відрізняються невеликою висотою (декілька десятків сантиметрів) та меншою у порівнянні зі скіфами площею (діаметр погребіння становить не більше 10 метрів). Але всередені дерев'яних склепів сармати залишали велику кількість прикрас, зброї, предметів побута, кінську упряж.

Сарматські племена мандрували придніпровськими степами неповних 7 сторіч - лише в 3 сторіччі нашої ери їх витіснили прийдешні з півночі готи. Поховальні традиції готів передбачали спорудження лише найпростіших могильників - ям з мінімумом оздоблення.
Всього лиш через сто років гуни, об'єднавшись зі слов'янами, витіснили готів. Їх кочовий спосіб життя, розділеність племен, етнічне різноманіття не сприяли спорудженню видатних поховань. З тих часів до нас дійшли лише декілька могил воїнів, похованих зі зброєю, прикрасами та кінською збруєю.
З 1220 року та до кінця монголо-татарської навали в придніпровських степах жили десятки невеликих етносів з різноманітними релігіями та поховальними традиціями. Поодинокі кургани того часу, багаті та не дуже, збереглися до наших днів.
На жаль, точно встановити до якого періоду відносяться кургани Скіфського Стану не вдалось як через погану збереженість групи (з 28 до цілими до нас дійшли лише 3 кургана), так і через традицію кочових племен споруджувати свої поховання на верхівці існуючих курганів.
Тим не менш кургани Скіфського Стану є одними з найдавніших споруджених людиною об'єктів, що й було закріплено у 2005 році з присвоєнням цій території статусу музею та початком робіт з реконструкції.
 
Як дістатися!?
Громадським транспортом:
До Запоріжжя автобусом або потягом, далі з з/д вокзалу маршруткою №55 до зупинки Цимеж (наступна після зупинки "з/д станція Запорізька Січ"). Після виходу з автобусу - перейти на протилежний бік дороги та пройти назад за ходом руху автобусу 50 метрів до перехрестя. Там звернути направо та йти до таблички "Дендропарк на Хортиці". Біля таблички буде розгалуження - триматися правої дороги. Нею, обминаючи шлагбаум, 3 км прямо - та ви на місці.
Назад з тієї самої зупинки Цимеж можна поїхати маршрутками 10, 36, 55, 58, 87, 92, 96. Маршрутка 55 їде прямо до з/д станції. 92 можна доїхати до початку проспекту Перемоги, далі вона їде у спальні райони. Всі інші їдуть через проспект Металургів, на якому можна пересісти на транспорт в будь-яку частину міста.
На території комплексу немає можливості встановити палатку, також немає джерел. Для ночівлі з палаткою оптимальним є турпляж на іншому боці острову.
 
На авто:
В Запоріжжі Соборним проспектом або вулицею Перемоги до повороту на вул. Сергія Тюленіна, далі вулицею Тюленіна через міст Преображенського на Хортицю. Там повернути на південь та їхати до вказівника "Скіфський Стан".
Біля комплексу є велика безкоштовна (станом на 2018 рік) площадка для машин.
 
Координати: 47.8126646, 35.1129055
Автор: Анна Чернишова 
 
 
Copyright MAXXmarketing GmbH
JoomShopping Download & Support
Харків Луганськ Донецьк Запоріжжя Дніпро ЧЗВ Київ Сімферополь Черкаси Одеса Херсон Миколаїв Полтава Кропивницький Суми Чернігів Хмельницький Вінниця Житомир Рівне Чернівці Тернопіль Ужгород Луцьк Львів Івано-Франківськ