Краєзнавчий музей, Запоріжжя Краєзнавчий музей, Запоріжжя Краєзнавчий музей, Запоріжжя Краєзнавчий музей, Запоріжжя Краєзнавчий музей, Запоріжжя Краєзнавчий музей, Запоріжжя Краєзнавчий музей, Запоріжжя Краєзнавчий музей, Запоріжжя Краєзнавчий музей, Запоріжжя Краєзнавчий музей, Запоріжжя Краєзнавчий музей, Запоріжжя Краєзнавчий музей, Запоріжжя Краєзнавчий музей, Запоріжжя Краєзнавчий музей, Запоріжжя Краєзнавчий музей, Запоріжжя Краєзнавчий музей, Запоріжжя Краєзнавчий музей, Запоріжжя
У самому центрі Запоріжжя туристи мають змогу відвідати Краєзнавчий музей, де познайомляться з історією та культурою, флорою та фауною цього краю.

Історія створення музею
У 1921 році у місті Запоріжжя відкрився краєзнавчий музей. Він був заснований Яковом Новицьким – відомим археологом та істориком цього краю. В основі колекції були його знахідки під час археологічних та етнографічних експедицій, а також деякі історичні документи. У 1977 році музей переїхав у будівлю колишньої Олександрівської земської управи (1913 – 1915 рр.), де і розташований сьогодні. Сьогодні виставкові зали Краєзнавчого музею можна умовно поділити на три частини: перша частина – присвячена флорі та фауні краю, друга – історії, а третя частина – це виставки, які змінюються.

Зали флори та фауни
Зали флори та фауни розташовані на першому поверсі музею. На цьому поверсі відвідувачі мають змогу оглянути аудиторії, у яких демонструються експонати степу, лісостепу, лісу та берегу Азовського моря. Кожен зал присвячений окремій екосистемі, які вдало доповнюються художніми діорами: «Цілинний степ», «Кам'яні могили», «Коса Обитічна» та «Старобердянське лісництво».

Деякі зали присвячені археологічним розкопкам, де виставляється знахідки доби палеоліту: залишки риб та рослин, також представлені експонати доби мезоліту: кістки вже давно померлих динозаврів та інших тварин цієї ери. У музеї можна побачити кістки та бивні мамонтів і залишки печер прадавніх людей. Серед експонатів у залах, які присвячені лісам та степам можна побачити у розрізі різні види чорнозему, які є на території Запорізької області. Також можна роздивитись хто живе на теренах краю: у музеї представлені опудало кабанів, бабаків та вовків, а ще є велика колекція птахів та риб, які мешкають у Азовському морю та на побережжі.

Зали історії Запорізького краю
 
Стародавня історія Запорізької області
Перші зали присвячені прадавнім людям, їх знаряддям праці, яких було знайдено дуже багато під час розкопок, зокрема оброблені камені та мотиви. Особливу цінність складають експонати доби бронзового та залізного віку, зокрема знахідки періоду правління скіфів на території Запорізької області.

Скіфи раптово з'являються на історичній арені Європи в VII ст. до н.е., прийшовши звідкись «із глибин Азії». Ці войовничі і численні кочові племена швидко захоплюють все Північне Причорномор'я - степові і лісостепові області між Дунаєм на заході і Доном на сході. Найцінніші знахідки були зроблені у курганах царських скіфів. Так, один з найвідоміших царських курганів Скіфії - Чортомлик - напередодні розкопок мав висоту понад 19 м, а висота іншого кургану - Олександропільського - перевищувала 21 м. Під насипом кургану розміщувалася могила. Найчастіше це була катакомба - своєрідна печера простий або ускладненою конфігурацією, вирита під однією з бічних стінок глибокого (до декількох метрів) вхідного колодязя. У похованнях знаті таких камер могло бути кілька.

У просторі камери, а іноді і вхідної ями розміщувався основний що супроводжує померлого інвентар. В аристократичних похованнях часто тут же або в спеціальних додаткових могилах укладалися тіла хоронили разом з «владикою» прислужників - зброєносця, конюха, служниці, а також призначених для померлого верхових коней. Майже усі дорогоцінності були виконані не у Скіфії, у на території поселень греків, які були розташовані на території сучасного п-ва Крим. На основі згадок істориків тієї епохи, зокрема Геродота, можна зробити висновок, що скіфи не були досвідченими настільки, щоб робити свої знаряддя праці, зброю та цінні речі. У залах стародавньої історії краю експонується понад 4 300 оригінальних експонатів.

Епоха козацтва
У залах, які присвяченні панування козацтву на території Запорізького краю (XVI – XVIII ст.) або як раніше називали ці території - «Запоріжжя», туристи мають змогу подивитись на клейноди, холодна та вогнепальна зброя, корабельні гармати та якорі, побутові речі запорожців, монети, документи XVIII століття.

Козацтво на околицях Литовсько-Польської держави формувалося досить давно. З появою Кримської Орди на степових литовсько-польських кордонах стали з'являтися вільні громади козаків, як би прикордонна міліція для боротьби з татарами. Козаки не тільки відбивали татарські набіги на Литву і Польщу, а й самі нападали на Крим і Туреччину. Вони вважалися підданими Литви і Польщі, але не корилися своєї держави. Їх боротьба з татарами взагалі була корисна для держави, але їх розбої на Чорному морі вели до великих неприємностей для Польщі з боку Туреччини і Криму.

Козаки мали безліч переваг серед яких можна виділяти основні, а саме зброя, сила, бойова майстерність, хитрість та кмітливість. Практично завжди запорожці непомітно підкрадалися до своїх ворогів, і заставали їх зненацька, забезпечуючи собі тим самим більше шансів на перемогу. Варто згадати і про унікальні оригінальні козацьки човни, які використовувалися для походів. Козацькі судна можна сміливо назвати одним з перших прикладів сучасних підводних човнів, адже вони були побудовані особливим чином, з використанням подвійного дна, в середині якого розміщували вантаж-баласт, і саме завдяки йому судно занурювалось в воду.

Заселення Запорізького краю
Багатонаціональна культура Запорізького краю останньої чверті XVIII – першої половини XIX ст. зображений у залах «Заселення Запорізького краю». Туристи можуть побачити у цих залах одяг, прикраси та інші речі українців, росіян, греків, духоборів, менонітів, євреїв тощо. Вогнепальна та холодна зброя XVIII – XIX ст. представлена у вітринах залах, присвячених будівництву Дніпровської лінії украплень, Вітчизняній війні 1812 р. та Кримській війні.

Сотні років запорізькі козаки були надійним захисним бар'єром на шляху татарських набігів з півдня. Втім, російські царі не могли змиритися з існуванням вільної козацької військової республіки. Січ була зруйнована. Але боронити ж південні кордони країни треба! І ось було вирішено створити цілу лінію фортець, які повинні були обороняти країну (Російську імперію) від татар і турків. У 1770 році російська імператриця Катерина II наказала спорудити Олександрівську фортецю. Вона перебувала на правому фланзі Нової Дніпровської лінії фортець.

Краєзнавці, історики вважають, що свою назву Олександрівська фортеця отримала на честь командувача 1-й російською армією князя Олександра Голицина. З точки зору інших, ім'я місту дав інший Олександр - князь Олександр Вяземський. 17 серпня будівельники почали зводити фортецю. Зараз це район, який обмежується вулицями Чекістів, Тургенєва, Жуковського. Через те, що ці місця навесні підтоплює повінню, будівництво перенесли в район сучасного Малого ринку. Разом з фортецею виник і форштадт - поселення цивільних жителів. Це було скупчення землянок і хат-мазанок, покритих очеретом і соломою. А перша вулиця, яка з часом виникла в центрі нового міста, мали назву Фортечна.
 
Інші експозиційні зали
У музеї також можна ознайомитись з експонатами доби Першої та Другої світових війн, зокрема, представлена велика колекція зброї тих часів, медалей та знарядь праці. У 2016 році у Краєзнавчому музеї було відкрито новий зал, який присвячений подіям з 1914 по 1921 роки. У цьому залі описується період революцій, визвольних війн та спроб українського народу утворити власну незалежну державу - Українська народна Республіка. Серед експонатів — махновська тачанка, зброя, одяг, місцеві газети, фотографії, копії документів.

У музеї присутні експонати, які описують історію будівництва Дніпрогесу та його відновлення у післявоєнні часи. Дніпрогес – перша вітчизняна гідроелектростанція, яка була побудована у 1927 році. У ті часи зрівнятись за потужністю з нею могла лише гідроелектростанція у США. Історія будівництва розкривається у залі «Дніпрогес: підкорення стихії».

Як дістатись?
Дістатись до Краєзнавчого музею досить просто, адже, як вже зазначалось раніше, він розташований у центра міста. Вийти з громадського транспорту (маршрутні таксі, які прямують по проспекту Соборному, тролейбуси або трамваї) потрібно на зупинці «Драмтеатр», «Вулиця Троїцька» або «Площа Свободи». Після того потрібно піднятись по вулиці Троїцькій до музею.
 
Автор: Марія Шляхова
Залишити відгук
Ім`я
E-mail
Текст коментаря
Оцінка для продукту
Цікаві місця цього регіону (0)
Copyright MAXXmarketing GmbH
JoomShopping Download & Support