Музей судноплавства існував і раніше в неофіційному форматі: ще з 1999 року, коли повністю була підготовлена чайка, як її називають у народі. Розташований музей між мостами Преображенського і новими. В якості експонатів музею вже готові чотири судна. Чайка або «новоманірний козачий човен» вже представлена до огляду туристам, зараз вона розташована в заповіднику «Хортиця». Це не муляж козацького судна, а відреставрований екземпляр, який майже 15 років тому був піднятий з дна Дніпра. Знайшли його на дні річки біля острова Хортиця. Лише 10% всіх деталей і елементів човна встановлені інженерами, решта - «рідні».
Козацька чайка - це бойове судно, на борту якого могло поміститися 50 воїнів, а для морського бою було встановлено 4 гармати. Замислювалася вона як універсальний засіб пересування, могла ходити і під вітрилами, і на веслах. Найбільшу роботу довелося виконати праворуч: правий борт доповіли дошками. Підстава судна - великий зігнутий брус - зберігся досить добре. Він вимагав педантичного догляду з урахуванням того, що чайка пролежала на дні близько двох сотень років: більше 10 років працювали над відновленням деревини. Корпус човна обробляли хімічними засобами, зокрема парафіном, щоб надати йому первісний вигляд.
Зараз чайка - єдиний повністю відреставрований експонат музею, але будуть підготовлені ще 3. Другим експонатом стане бригантина початку XVIII століття, яких було всього 20 у складі Дніпровської гребний флотилії, а будували човен майстри-запорожці.
Судно було піднято з дна річки в 2004 році, але вціліло воно не так добре, як чайка: від нього залишилося близько 60%. Знайшли бригантину неподалік від місця знахідки першого експоната - чайки. Зараз триває реставрація корпусу, протягом двох років планується її закінчити. З огляду на те, що судно було практично повністю закопано в піску, воно збереглося досить добре. По місткості та бойового оснащення, як і за розмірами, бригантина аналогічна чайці: все ті ж 17 з невеликим метрів довжини, 50 осіб на борту і 4 гармати.
Третій експонат - байдак - був піднятий з дна Десни на території Київської області три роки тому, в 2010 році. Дві сотні років тому він використовувався як порома для переправи вантажу з одного берега річки на інший або вздовж течії. Знайшло човен місцеве населення в хорошому стані, вона навіть сама трималася на воді. Тобто реконструкція носить косметичний характер без відновлення конструкції судна. Байдак молодий в порівнянні з двома попередніми експонатами, йому трохи більше 100 років.
Ще на прикметі у засновників музею є човен-однодеревка і дощаник, які їм подарували місцеві жителі. Вони доповнять загальну картину збережених плавальних засобів ручної роботи наших предків. В Україні подібного запорізькому музею не існує, йому ж можуть позаздрити і європейські. Музей судноплавства не тільки радує історично значущими і добре збереженими експонатами, а й досить ефективно їх відновлює.
JoomShopping Download & Support