Старий замок, Тернопіль

Старий замок - фортифікаційна споруда, яка з XVI ст. і донині оберігає тернополян. Зведення замку обумовлене необхідністю захисних укріплень на східних кордонах Речі Посполитої від татарських набігів. Таким чином, у 1540 р. Сигізмунд І, польський король, видав грамоту Яну Тарновському, великому коронному гетьману, яка давала право на володіння містом за умови побудови фортеці.

 

Замок із величною кам’яною брамою виріс над річкою Серет, у долині якої у 1548 р. була насипана дамба, що утворила озеро, нині відоме як Тернопільське. Споруду оточував вал із дерев’яним частоколом, глибокий рів, а дістатися замку можна було лише через підйомний міст.

 

На жаль, замок зазнав великих пошкоджень. У 1675 році паша Ібрагім Шишман захопив місто, спаливши замок, зруйнувавши вали та вежі. Рештки оборонних споруд були знищені вже на початку ХІХ ст. при відбудові колишньої фортеці у стилі класицизму тодішнім власником, графом Францішеком Коритовським. Тоді замість брами поставлено два кам'яних пілони в єгипетському стилі, які були прикрашені лев'ячою маскою. Було зведено 3-поверховий Новий замок із сірого пісковику, який став справжнім культурним центром. Там проводилися театральні виступи, концерти та бали.

 

Події ХХ століття нещадно поставилися до важливої для міста будівлі. У 1944 році Замок зазнав найбільших руйнувань. Згодом його було частково відновлено: Старий замок відбудували і передали на користування спортивній школі з греко-римської боротьби, на місці Нового замку був зведений готель “Тернопіль”. Дотепер стіни вцілілого цоколю мають товщину від 2 до 4,5 метрів. У підземеллях колишнього замку планують організувати Музей Тернополя.

 

Старий замок є символом міста і велично красується на гербі, ніби досі оберігає його жителів від небезпек.

Старий замок - фортифікаційна споруда, яка з 16 ст. і донині оберігає тернополян. Зведення замку обумовлене необхідністю захисних укріплень на східних кордонах Речі Посполитої від татарських набігів. Таким чином, у 1540 р. Сигізмунд І, польський король, видав грамоту Яну Тарновському, великому коронному гетьману, яка давала право на володіння містом за умови побудови фортеці.

Замок із величною кам’яною брамою виріс над річкою Серет, у долині якої у 1548 р. була насипана дамба, що утворила озеро, нині відоме як Тернопільське. Споруду оточував вал із дерев’яним частоколом, глибокий рів, а дістатися замку можна було лише через підйомний міст.

На жаль, замок зазнав великих пошкоджень. У 1675 році паша Ібрагім Шишман захопив місто, спаливши замок, зруйнувавши вали та вежі. Рештки оборонних споруд були знищені вже на початку ХІХ ст. при відбудові колишньої фортеці у стилі класицизму тодішнім власником, графом Францішеком Коритовським. Тоді замість брами поставлено два кам'яних пілони в єгипетському стилі, які були прикрашені лев'ячою маскою. Було зведено 3-поверховий Новий замок із сірого пісковику, який став справжнім культурним центром. Там проводилися театральні виступи, концерти та бали.

Події ХХ століття нещадно поставилися до важливої для міста будівлі. У 1944 році Замок зазнав найбільших руйнувань. Згодом його було частково відновлено: Старий замок відбудували і передали на користування спортивній школі з греко-римської боротьби, на місці Нового замку був зведений готель “Тернопіль”.

Дотепер стіни вцілілого цоколю мають товщину від 2 до 4,5 метрів. У підземеллях колишнього замку планують організувати Музей Тернополя.

Старий замок є символом міста і велично красується на гербі, ніби досі оберігає його жителів від небезпек.