Парк «Кочубеївські дуби», Диканька

Палац Кочубея був дуже багатим і красивим для того часу. Довжина маєтку становила близько 500 метрів і окремо був побудований гостьовий будиночок. На території також знаходилася пивоварня та стайня. Кочубей дуже любив коней і мав елітних арабських скакунів. У сім'ї вважалося за обов’язок вміння кататися на конях. Хто ще застав оригінальний маєток Кочубея говорили, що він було настільки багатим, що кожна кімната була окремим шедевром. Сама садиба була знищена після постійних війн, які почалися з 1919 року. За радянських часів садибу остаточно розграбували селяни.

 

У Кочубея також була величезна колекція каменів. Селяни, не розбираючись в них, просто залишили їх розкиданими по території. Через деякий час нащадок з родини Кочубеїв - Олександр, приїжджав в маєток і знайшов близько 16 каменів, які вивіз до Франції і в Петербург.

Сам маєток було знищено в 1924 році. Існує кілька версій:

- гралися діти в бібліотеці і випадково підпалили свічками бібліотеку. Згодом, було виявлено, що підпал був в декількох місцях, тому від однієї бібліотеки такоїпожежі бути не могло;
- селяни, які ненавиділи рід Кочубеїв підпалили їх маєток;
- самі Кочубеї підпалили маєток, щоб маєток нікому не дістався.

Цеглини з яких було побудовано маєток були настільки міцні, що використовувалися при будівництві Палацу культури в Диканьці. На сьогодні, в первісному вигляді залишилися тільки льох і частина стайні. Прямі спадкоємці сім'ї Кочубея зараз живуть в Австралії та Швейцарії. Сім'я була дуже сумлінна, підтвердженням того є випадки, коли в селищі Диканька хтось одружився, то брали благословення у Кочубеїв.

 

Сам Микола Гоголь дуже любив ці місця і часто бував у Кочубеївському будинку. Є історичний момент, коли він скористався ситуацією, оскільки про Кочубеївську Диканьку знали вже в Санкт-Петербурзі. Щоб зробити відомим свій твір "Вечори на хуторі біля Диканьки", він називає його так, щоб народ зацікавився, розповідаючи, таким чином, про місця і Кочубея. Кочубей зі своєю дружиною Оленою не особливо любили бенкети, хоча в Диканьці у них гостював навіть Олександра І.

 

Є також версія-легенда, що коли грабували палац Кочубея, побачили величезну картину імператора. Коли почали різати і знищувати картину, то за нею були захованідвері за якими знаходилася кімната-мечеть.

 

Автор: Юрій Волошин