Музей «Тюрма на Лонцького», Львів

Історія
Зараз це музей-меморіал «Тюрма на Лонцького», хоча у XX столітті цю будівлю було збудовано спеціально для утримання заарештованих дисидентів. Серед відомих українців, які в певний проміжок час там знаходились, були Левко Лук’яненко, В’ячеслав Чорновіл, Ірина Калинець, Зорян Попадюк, Стефанія Шабатура. Вона має підвальний поверх і ще три. Ця будівля немов застигла у часі: збереглися давні замки і спеціальні кнопки, які могли б відчинити тюрми у разі надзвичайної ситуації, а на першому поверсі досі висить розпорядок дня, за яким жили в’язні.

 

Експозиція
У 1956 році в’язницю було реконструйовано, і лише тоді провели до будівлі опалення, але, наприклад, стіни та підлога залишилися такими ж жахливими - ініціатори музейного комплексу намагалися максимально наблизити його до того вигляду, який він і мав, коли використовувався за призначенням. У радянські часи у камері, призначеній для однієї людини, могло знаходитись понад десять осіб. Зараз у камерах є ліжка, але це не більше, ніж новітні експонати - тоді у тюрмі їх не було, і люди спали покотом, якщо взагалі могли спати. Також одна з кімнат відводилася для фотолабораторії. Робітники, які там працювали робили фото підозрюваних. На сьогоднішній день ці фото-картки збереглися, як і список розстріляних полонених. Ці прізвища розміщені на символічній дошці пам’яті.

 

Також у музеї зберігаються протоколи допитів, і список питань, які задавались підслідним. Дивлячись на відповіді стає ще гірше - багато людей були ув’язнені через упередження та ставлення до них тогочасної влади, і не винні насправді люди нічого не могли з цим зробити. Також у справах деяких в’язнів можна знайти свідчення допитувачів, що підозрювані не доповідали їм нічого. І такі безпідставні судження призвели до масових розстрілів, коли нотатки в’язнів говорять про протилежний розвиток подій. Більш того, на стінах є цифрові графіті - такі собі календарі, де закреслювалися дні, які в’язні відбули у цій будівлі. Або виведені крейдою молитви, в яких зберігалась надія цих людей на те, що вони виживуть.

 

У тюрмі збереглася і тодішня атмосфера, тому цей музей сподобається далеко не всім, але буде чудовою нагодою дізнатися більше про життя дисидентів двадцятого століття, і, без сумніву, є захоплюючою локацією для людей, які цікавляться так званим “чорним туризмом”.

 

Музей розташований на вулиці Степана Бандери 1.
Вхід та екскурсія по ньому безкоштовні, але зважайте, що він не працює у понеділок та суботу, а у робочі дні зачиняється на перерву з 1 до 2 години дня.