Меморіальний комплекс «Привільнянський плацдарм»

У м. Привілля є незвичайне місце, створене для тих хто пам'ятає і шанує пам'ять про загиблих солдат Великої Вітчизняної війни. Місце, про яке мало кому відомо, але масштаби його величності великі. Історики називають цю місцевість другим Сталінградом. Зараз воно несе назву «Привільнянський плацдарм».

Місто Привілля розташоване на правому березі річки Сіверський Донець в 15 кілометрах на північному заході від Лисичанська (Луганська обл.). Пам'ятник був побудований біля підніжжя Терикону шахти ім.Артема. Місцеві жителі називають його "горою Артема" де піднявшись на гору, можна побачити порізану землю від залишків окопів, землянок, місця розривів  снарядів та мін. Тут відкривається неповторна панорама на меморіал, який з супутника нагадує нам орден "Зірки", та на гру фарб пейзажів в окрузі пам'ятника.

Трохи з історії: у м.Привілля в роки Великої Вітчизняної війни велися запеклі бої, що служили подальшим поштовхом до звільнення Донбасу. Місто було двічі окуповане німецько-фашистськими загарбниками, майже 400 днів і ночей (з 10 липня 1942 року по 6 лютого 1943 і з 3 березня по 2 вересня 1943) тривала окупація невеликого містечка, який весь цей час був прифронтовою смугою.

Особливо кровопролитними були бої на Привольнянському плацдармі у травні - вересні 1943 року, місце для захоплення плацдарму вибрали не випадково - воно було зручним для висадки. Правий берег річки всюди високий і порізаний ярами, що створює для наступаючих солдатів великі труднощі, тут же він досить пологий. Крім того, річка робить в цьому місці закрут, тому що висадилися війська не піддаються фланговим ударам. Підсумки нищівних бойових дій масштабні, загинуло більше 20 тис. чоловік.

На честь 65 річчя Перемоги над фашистськими загарбниками було створено пам'ятник-меморіал, який стане гідним нагадуванням про тих безіменних солдат, які віддали життя на цьому місці заради нашого світлого майбутнього. Також поруч з цим місцем колись знаходились ДОТи та вогневі позиції німців. Зараз залишки німецьких укріп споруджень можна знайти зовсім поруч, десь в 100-150 метрах від стоянки біля меморіала.

Як би далеко не пішов час, які б зміни не відбулися, їх подвиг ніколи не померкне, буде жити вічно. "І будуть дзвеніти біля підніжжя цих пам'яток дитячі голоси, співати українські солов'ї, шуміти грози. Будуть приходити до пам'ятників молодята, схиляти сиві голови ветерани, приносити квіти діти. І всі вони знають: ми нічого не забули, забуття не торкнеться героїв". Не кожен набереться сміливості, щоб відвідати це місце через його розташування. Але повірте, це варто того, щоб покласти квіти у підніжжя пам'ятника і ще раз згадати про тих солдат, які боролися за нашу землю і перемогу.