Київське море, Лютеж

3745

Координати: 50.7151564, 30.3911448
Тип місця: Мальовничі місця, Водойма
Вхід: Безкоштовний
Парковка: Відсутня
Доступність для людей з вадами руху: Частково
Київське море, Лютеж Київське море, Лютеж Київське море, Лютеж Київське море, Лютеж Київське море, Лютеж
Вечір, яскраво-червоне розжарене сонце пірнає і тепер сонць стає у два рази більше. Через такі метаморфози хвильки, що лагідно шумлять перефарбовуються у насичено малиновий. І мить на секунду завмирає на місці. Таку красу можна побачити, якщо виїхати з Києва і попрямувати до берегів Київського моря. Але, що ж у собі приховує ця неземна краса?
 
Історія створення
Київське море у собі приховує тисячі розбитих доль простих селян. Адже його утворили штучно, способом затоплення сіл. Раніше на його місці знаходилися надзвичайно родючі поля. Про них казали: «встроми гілку і вона заквітне». По території розташовувалися баштани і надзвичайно родючі вишні. Всі села були досить багаті. Але у 1959 році почалися дії щодо утворення Київського водосховища. Ціль цього масштабного будівництва була досить простою: забезпечити електроенергією навколишні села, що досі були позбавлені цього винаходу цивілізації.
 
Щоб звільнити місце під резервуар сховища, селян почали виганяти із насиджених місць. Їх переселяли в інші села. Хати вони розбирали самі, бо в цьому випадку виплачувалася хоч якась маленька компенсація. Люди настільки гарно запам’ятали свій дім, що іноді, й зараз подивившись на гладь водойми, можуть сказати де була їх хата, а де дорога.
 
Ще гірша ситуація була з могилами. Їх розривали закликаючи родичів померлих забрати прах з собою. Тіла тих, кого родичі відмовилися перепоховати, відвозились до братської могили в Лебедівці. А деякі кладовища просто затопили, разом із 52 селами.
 
Дно водосховища не було достатньо гарно очищено. Тому на дні лишилися рештки хат, дерев, човнів, машин й інших елементів життя селян. Десь під водою лежить затоплена траса, що сполучала Варшаву з Москвою. Говорять, що відповідальний за очистку навіть відмовився підписувати документи про очищення. Через забруднення дна, одразу після утворення, водосховище страшно зацвіло. Зелених водоростей було настільки багато, що воду можна було тримати на долоні наче желе. На позбавлення вод від цієї зарази було виділені шалені кошти, але нічого не допомогло. В результаті природа сама себе залікувала, саме тому зараз у Київському морі водоростей не більше, ніж у інших стоячих водоймах (за даними заслуженого еколога України).
 
Існує версія, що ідею про Київське море вніс Сталін у 30-тих роках. Адже він вважав, що гребля може бути гарною зброєю проти ворога. І при правильному використанні затопить все, що нижче по Дніпру.  Також на Київське море сумно вплинула Чорнобильська аварія. Воно ніби стало бар’єром між Чорним морем і водами Дніпра. На дні водосховища була вирита система прорізів «кишень», що затримували у собі найбільші радіоактивні частинки. Затримавши розповсюдження радіації сховище зібрало її у собі. І досі радіація лишається у мулі. Тому при осушенні водосховище, її вплив буде надзвичайно трагічним. Але це ще не всі жахи, які зберігають у собі ці води. Через активні воєнні дії за часів Другої світової на дні лишилася купа діючих боєприпасів. Були знайдені та знешкоджені дві авіабомби. Також водолазами був помічений військовий танк.
 
Сьогодення
Також, ще один страх, який навіює всім Київське водосховище – поганий технічний стан дамби. За прогнозами, найменшого землетрусу чи вибуху достатньо, аби її зруйнувати. В такому випадку буде затоплений не лише Київ, а й все, що знаходиться нижче по Дніпру. І, також, підніметься ціле «цунамі» радіоактивних залишків. Строк експлуатації дамби – 100 років, підходить до крайньої межі. Але є й експерти, які заперечують всі можливі загрози, стверджуючи, що дамба слугуватиме ще тисячі років.

Одного разу хибна новина - помилка секретарки, про прорив на дамбі, спричинила таку паніку киян, що декілька громадян померли. Тобто водосховище, окрім неземної краси, забезпечення країни і столиці електроенергією і водою, становить собою радіаційну і стихійну загрозу. Також при температурі +30, вода починає цвісти, становлячись ще більшою, цього разу інфекційною, загрозою для відпочиваючих, що дуже полюбили це місце. Чому ж водойма стає морем? Адже у ній з’явилися представники морської флори і фауни: водорості, чорноморська тюлька, риба-голка. Є версія, що це стається через погано очищене дно водосховища.
 
У київському водосховищі течуть води Дніпра, Прип’яті, Ірпені та Тетерева. Навколо моря розташувалися обжиті села. Але вони в певні сезони потерпають від потопів. На пляжі водосховища, з початком весни, приїздить багато відпочиваючих з Києва і навколишніх міст та сіл. Таким є й пляж біля села Лютіж. Приїхавши туди можна побачити гарні хвойні ліси, білі піщані пляжі і неймовірні заходи сонця. Можливо купатися, особливо у спеку, в морі й не варто, але сидіти на березі та насолоджуватися шумом хвиль, можна завжди.
 
Автор: Марія Ковальчук
Залишити відгук
Ім`я
E-mail
Текст коментаря
Оцінка для продукту
Цікаві місця цього регіону (0)
Copyright MAXXmarketing GmbH
JoomShopping Download & Support