Краєзнавчий музей, Велика Лепетиха Краєзнавчий музей, Велика Лепетиха Краєзнавчий музей, Велика Лепетиха Краєзнавчий музей, Велика Лепетиха Краєзнавчий музей, Велика Лепетиха Краєзнавчий музей, Велика Лепетиха Краєзнавчий музей, Велика Лепетиха Краєзнавчий музей, Велика Лепетиха Краєзнавчий музей, Велика Лепетиха Краєзнавчий музей, Велика Лепетиха Краєзнавчий музей, Велика Лепетиха Краєзнавчий музей, Велика Лепетиха Краєзнавчий музей, Велика Лепетиха Краєзнавчий музей, Велика Лепетиха
Історія створення
Вперше музей було утворено 1975 року. Краєзнавчий музей названо ім. Олени Ципко. Це була полтавчанка, яка працювала головою місцевого колгоспу, а після виходу на пенсію вирішила створити музей. Музей вийшов народним, кинувши клич по ближнім селам за рік було зібрано 4500 експонатів. Спочатку він розміщався у Будинку Культури.
 
Нове життя музею розпочалося 1992 року. При переносі музею було втрачені значні музейні експонати, один з них була статуетка Трипільської культури, яка була знайдена неподалік селища. На цей момент від того музею залишилася лише панорама та піч.
 
Експозиція
Нині фонд музею налічує близько 4 000 експонатів, що є знахідками трипільської культури, періоду Козаччини (зокрема Козацька кобза), також є пам’ятки часів Голодомору-геноциду, Другої світової війни, повоєнної відбудови.
 
Один з залів присвячений декоративно-ужиткового мистецтву. Можна побачити різноманітні орнаменти. Наприклад, у Миколаївці та Костянтинівці прослідковуються польські орнаменти, тому що перші поселенці с цих сіл приїхали саме з Польщі. Унікальна старовинна річ - зернотерка, тому що 1932 - 1933 роках всі зернотерки віднімались і навмисно ламались радянською владою, щоб люди не могли самостійно молоти зерно.
 
Ночви, перші праски та всі інструменти які представлені у експозиції були збережені і сім’ї червонодеревщика, родича завідуючого музеєм. Дубові шафа та трюмо XIX століття досі знаходяться у прекрасному стані. Навіть духи, 1960-х років досі збереглися і пахнуть. Церковна ікона була знайдена на старому горищі, а згодом відновлена місцевими майстрами. Дівочі скрині також XIX століття. Жіноче плаття заможної українки, початку 20 століття, трошки вигоріло, але неймовірної краси та якості. Тарілки на стіні - фабричні німецькі тарілки фірми “Бона” кін.XIX - поч.XX століття. Вишита ікона - вишила Таїсії Німченко та подарувала музею до відкриття експозиції.
 
Імітація селянської хати. У маленькій автентичній українській хаті можна побачити піч, дитяче ліжко, стільці та лави XIX століття, ікони, самовар, ліжка з цільного стовбура дерева, накидка пастуха та різноманітні горщики, рогачі, дерев’яні ложки та чаплі.
 
У процесі знаходиться оформлення наступної зали, яка буде розповідати про археологію краю та культури, які проживали на цій місцевості. Зовсім незвичайна історія знаходження останок тюленя, мамонту та кита яким більше мільйона років. У залі можна ознайомитися з різноманітними звірами, які коли-небудь мешкали на території сучасної Лепетихи: корови, осли, олені, лосі, кабани, жирафи, верблюди, страуси, носороги, яки, тури та біли слони.
 
В експозиції є окаменілості крейдяного періоду, тобто 60 млн - 230 млн років тому назад. Окаменілості були знайдені в Десні, і належать до періоду динозаврів. В Україні існує лише одне яйце динозавра - знайдено одеськими вченими. А в музеї знаходиться інша окаменілість - ядро землотерки, яке дуже подібно до яйця динозавра.
 
Представлена також половецька статуя - скоріше за все XIII сторіччя. На статуї можна побачити пояс, гаманець з грошима та живіт - баба скоріше за все була вагітна. В експозиції також бандура XIX століття, плуг, скриня, веретена, тіпач для розпушування матеріалу та вироблення нитки, рушниця пістонна пер. пол. XIX сторіччя, алебарда, кістєнь та шабля.
 
Також у музеї можна побачити артефакти, що були у кімерійському царському кургані, що був знайдений і розкопаний на території Херсонської області у 1913 - 1915 році. В кургані були знайдені пояс, сережки, кокошник, браслети, навершя для коней - які зараз виставляються в Херсонському та Дніпровських музеях. Сам курган був жіночим, що було встановлено по знайденим речам у ньому, а також музейниками була знайдена кістка - ймовірно цієї ж цариці. В експозиції можна подивитися її відновлений жіночий образ.
 
Територія колективізації. Представлені плуги, соломорізка, ярма для волів, стародавні документи.
 
Інша зала присвячена воєнним сторінкам історії краю. Воїни-інтернаціоналісти, афганці та воїни АТО дарували музею свої речі з війни. Автомати, гранати, міни, кулемет Максим, протитанкова рушниця, радянський ППШ та німецький Маузер - всі експонати роззброєні та просвердлені. Експозиція “Життя в окупації” - можна роздивитися документи та фотографії часів німецької окупації. По графіках є можливість порівняти зерновий баланс під час Другої Світової війни та до окупації. Можна побачити, що у 1932 році урожай зернових був приблизно таким же, як під час війни, але при німцях голоду не було, а при “наших” був. Також записані спогади місцевих людей про часи війни, які можна почитати. Визволення Лепетихи у роки Другої Світової Війни проходило під проводом трьох піхотних армій. Звільняли селище з великими боями, для цього провели 6 військових операцій. Сумарно в боях за селище загинуло щонайменше 20 000 людей. Звільнили містечко з 7 на 8 лютого, взимку, а ховали військових до квітня-травня 1944 року. Тому дізнатись точну кількість загиблих неможливо.
 
Окремою сторінкою висвітлено проєкт майбутнього міста Придніпровськ. Це місто хотіли побудувати у 1975 році. І з 1978 по плану Лепетиха мала би входити до складу цього міста. Але не склалося.
 
Як дістатися?
Громадським транспортом:
Від центрального автовокзалу міста Херсон рейсовим автобусом “Херсон - Велика Лепетиха”. На місці запитуєте у місцевих, як дістатися до Краєзнавчого музею, якщо не буде такої можливості - вам треба дістатися до Вулиці Кірова в сторону місцевого готелю - це і буде вашим орієнтиром.

Власним авто:
Від міста Херсона відправляйтеся по трасі Е97/М17, після 15 кілометрів тримайтеся ліворуч і рухайтеся в напрямку траси Т2206 54 км, Біля села Роздольне поверніть ліворуч і рухайтесь в напрямку траси Р47, так рухайтеся приблизно 5 км до з'їзду, поверніть ліворуч на Т0804, рухайтесь в напрямку Великої/Малої Лепетихи. По приїзду в селище треба знайти вулицю Кірова. Орієнтир для музею - місцевий готель.
 
Автори: Данило Щоголь
Юрій Волошин
Залишити відгук
Ім`я
E-mail
Текст коментаря
Оцінка для продукту
Цікаві місця цього регіону (0)
Copyright MAXXmarketing GmbH
JoomShopping Download & Support