Краєзнавчий музей, Велика Лепетиха Краєзнавчий музей, Велика Лепетиха Краєзнавчий музей, Велика Лепетиха Краєзнавчий музей, Велика Лепетиха Краєзнавчий музей, Велика Лепетиха Краєзнавчий музей, Велика Лепетиха Краєзнавчий музей, Велика Лепетиха Краєзнавчий музей, Велика Лепетиха Краєзнавчий музей, Велика Лепетиха Краєзнавчий музей, Велика Лепетиха Краєзнавчий музей, Велика Лепетиха Краєзнавчий музей, Велика Лепетиха Краєзнавчий музей, Велика Лепетиха Краєзнавчий музей, Велика Лепетиха
Історія створення
Вперше музей було утворено 1975 року. Краєзнавчий музей названо ім. Олени Ципко. Батьківщиною Олена була Чернігівщина, і працювала вона там головою місцевого колгоспу, а після виходу на пенсію вирішила створити музей. Музей вийшов народним, кинувши клич по ближнім селам за рік було зібрано 4500 експонатів. Спочатку він розміщався у Будинку Культури. Нове життя музею розпочалося 1992 року. При переносі музею було втрачені значні музейні експонати, один з них була статуетка Трипільської культури, яка була знайдена неподалік селища. На цей момент від того музею залишилася лише панорама та піч. Наразі вхід до музею безкоштовний (початок 2021 р.).
 
Експозиція
Нині фонд музею налічує близько 18700 експонатів основного фонду, і 20070 науково-допоміжного, що є знахідками трипільської культури, періоду Козаччини (зокрема Козацька кобза), також є пам’ятки часів Голодомору-геноциду, Другої світової війни, повоєнної відбудови.
 
У залі «Вітальня» розміщені експозиції «Історія населених пунктів району», «Історія Великолепетиського району», «Про засновницю музею», «АТО» та «Воїни інтернаціоналісти». А також виставки керамічних, металевих і дерев’яних виробів 18-20 ст., в тому числі скриня, зброя і боєприпаси, бронежилет, прапори, одяг на манекені, значки, фурнітура часів війни в Афганістані та АТО. Картинна галерея розміщена в актовій залі - 41 картина, і у залі «Вітальня» - 7 картин місцевих авторів. Крім того, в Актовій залі розміщено «Лапідарій» до якого входять скіфська силуетна баба 4 ст. до н. е., половина половецької баби 12-13 ст., половецька баба 9-11 ст. жертовник, два вироби з каменю для напоювання худоби, виставка цегли (фрагменти старослов’янської плінфи, цегла фірми англійської фірми RAMSAY» кінця 19 ст. тощо), виставка черепиці, яка складається з 35 штук, серед яких 2 з Марселя, і 3 з Вітебська. Також в цій же залі розмішено виставка: керамічних виробів Гіпс Н. Є.; статуеток; годинників, шкатулок тощо.
 
У залі «Вітальня» у 1-й кімнаті розміщено стародавню ікону, зразки одягу, рушників, вишиваних картин, керамічних і фарфорових виробів, станки Зернотерка і точильний, колесо від воза і виставка інструментів червонодеревника Лисенка Г. Г. та інших. Унікальна старовинна річ - зернотерка, тому що 1932 - 1933 роках всі зернотерки віднімались і навмисно ламались радянською владою, щоб люди не могли самостійно молоти зерно.

У 2-й кімнаті розміщені шафа, трюмо, ліжко, дві скрині, три тарілки, коробка від чаю, плаття, 2 ікони, рушники, карнизи, кіот 19 століття. В кіоті ікона старша, ніж 18 століття. Церковна ікона була знайдена на старому горищі, а згодом відновлена місцевими майстрами. Два манекени в одязі козака і польської дівчини, саморобні дерев’яні стіл і стілець. Ікона вишита бісером – дарунок Німченко Таїсії Наумівни, обереги, вишивані картини, рушники, килим ручної роботи, горщики, обереги і гобелен з зображення Божої матері з Ісусом Христом. У переході між залами «Вітальня» і «Сучасного періоду» розміщено манекен воїна-афганця в повному вбранні з нагородами і озброєнні (дерев’яний автомат, все інше справжнє); діорама «Бій на перевалі», афганські горщик, платок, рюкзак, набір касет і дискет з афганськими піснями. Тарілки на стіні - фабричні німецькі тарілки фірми “Бона” кін. 19 - поч. 20 століття.
 
В залі «Українська хата» ступки 18 і 19 століття, три ікони, діжка з цільного ствола дерева, маслобійки, ємності для зберігання сала, праники, рубелі, дерев’яні ложки, скриня, самовар, одяг пастуха, рушники, піч і всі необхідні для випікання хліба і приготовлення їжі інструменти, лапті, постоли, ятір, праски, замки і ключі, різноманітні інструменти для зважування, шафа, дзеркало, гобелен на мотив 1912 року, рушники та покривала, коромисла, ослінчики, стільці, лава початку 20 століття, ікони, кадила тощо, люлька, ліжко, застьоли тощо.
 
У залі «Прадавнє минуле» розміщені ткацький станок, тіпач, прялки, веретена, чесала, велика бібліотека книг 19 – початку 20 століття, бандура 19 століття, дві виставки під склом посуду, столового срібла, горщиків, пляшок тощо. Самовар фірми Батишев і сини з підносом, горщики, ступки, піддужний дзвінок 1817 року, медаль і печатка старости села, окуляри, ціпок 19 - початку 20 століть. Діарама «Велика Лепетиха», виставка одягу 18-19 століть, в тому числі на двох манекенах, рушників, платків, салфеток, плуг, ярмо для волів, невелика скриня, корзини, кошолки тощо. Макет козацького зимівника, Одяг козака, бандура, шабля, кавалерійський карабін 1-ї половини 19 століття, 3 ядра, кистень, алебарда, люлька тощо. Також можна побачити артефакти, що були у кімерійському царському кургані, що був знайдений і розкопаний на території Херсонської області у 1913 - 1915 році. В кургані були знайдені пояс, сережки, кокошник, браслети, навершя для коней - які зараз виставляються в Херсонському та Дніпровських музеях. Сам курган був жіночим, що було встановлено по знайденим речам у ньому, а також музейниками була знайдена кістка - ймовірно цієї ж цариці. В експозиції можна подивитися її відновлений жіночий образ.
 
Деякі стенди з інформацією про прадавнє минуле краю поки що в стадії дооформлення. У залі можна ознайомитися з останками звірів, які коли-небудь мешкали на території сучасної Лепетихи: корови, осли, олені, лосі, кабани, жирафи, верблюди, страуси, носороги, яки, тури та біли слони. На виставці є такі цікаві речі, як два відбитки риби, 2 мушлі, півтора десятки зубів гіпаріонів, хребець кита цетотерія, яким 10-12 млн років. Декілька мільйонів років мушлям і кісткам білого слона. Речові вироби представлені сокирами часів пізнього палеоліту, кремнієвими виробами палеоліту-неоліту, кістяними знаряддями мезоліту-неоліту, кам’яними теслами і сокирами, часів мезоліту-енеоліту, фрагментами посуду неоліту-бронзового віку. Особливо широко представлений скіфський час. Намисто з мідним дзвіночком, два мідні браслети, чаша для благовонь і прясло з поховання скіфської жінки, бронзові вістря стріл, фрагменти посуду, опаленої долівки, долото тощо. Посуд і його фрагменти, мотики, сокири тощо бронзового віку.
 
Інша зала, «Зала сучасного періоду», присвячена воєнним сторінкам історії краю, але не лише Другій світовій війні. Воїни-інтернаціоналісти, афганці та воїни АТО дарували музею свої речі з війни. Це лише частина, хоч і дуже значна, експозицій. Цій темі присвячені експозиції «Початок Другої Світової війни», «Оборонні бої 1941 року», «Окупаційний режим», «Отсрабайтери», «Партизанський рух», «Нікопольський плацдарм», «Герої Нікопольського плацдарму», «Діти підвалу», «Ветерани-земляки Другої Світової війни 1039-1945 років». В оформленні цих експозицій реконструйовані гвинтівка Мосіна, автомат ППШ і німецька гвинтівка Маузер; фрагменти кулеметів Дегтерьова, «Максима», МП 38, 40, 42, ПТР, фаустпатрон, гвинтівок СВТ, Мосіна, руминки і Маузера, ракетниця. Величезна колекція снарядів, мінометних, протитанкових і авіаційних мін воюючих сторін, в тому числі 100 кілограмова радянська авіабомба, частина німецького збірного укриття з оцинкованих дуг, боєприпаси, спорядження, різноманітні гранати, взуття німецького єгеря тощо. Виставка одягу і спорядження на 3-х манекенах. «Музей у валізі» - валіза воїна, який повернувся з війни з речами, нагородами, подарунками тощо. Дитяча довоєнна іграшка «вантажний автомобіль». Крім того, в цій залі є експозиції: «Українська революція і громадянська війна» (в оформленні бляхи часів гетьманату і австро-угорська, наган, гроші тих часів, макет «Тачанка» тощо); «Колективізація», яка складається з експозицій: «Великолепетиська МТС» (в оформленні використано плуг, причіпний пристрій, грамоту в рамці, почесну книгу, статуетку і рахівницю; «Культура» (в оформленні використано скрипку пікколі, кларнет, дві труби від патефонів, «музей у валізі» про Ольгу Дорізо (альбом 1906-1917 рр., шляпка, віяло, туфлі, сумочка з документами, писемні приналежності тощо); виставка інструментів, якими робили колективізацію: коси, серпи, дерев’яні (на 3, 4, і 5 зубів) та металічні вила, батоги, ціп, ярмо для волів, соломорізка, пристрій для перевезення снопів тощо; «Голодомор 1932-1933 років» і «Політичні репресії 1917-1940 років» (в оформленні використано зернотерки, друкарська машинка «Мерседес» і дворучна пилка, статуетка Дзержинського, портрет Сталіна, книги Марченка М. М., місцеві документи).
 
Далі йдуть експозиції присвячені Другій світовій війні. Визволення Лепетихи проходило під проводом трьох піхотних армій. Звільняли селище з великими боями, для цього провели 6 військових операцій. Сумарно в боях за селище загинуло щонайменше 20 000 людей. Звільнили містечко з 7 на 8 лютого, взимку, а ховали військових до квітня-травня 1944 року. Тому дізнатись точну кількість загиблих неможливо.

Далі йдуть експозиції: «Відбудова», «Голод 1946-1947 років», «Операція Вісла». (в експозиції використано кірогаз, патефон, мішечки з бавовною, терези тощо, «музей у валізі» «Піднята цілина» (документи, нагороди, газети і журнали, особисті речі цілинників тощо); «Великолепетиське ПТУ № 22» ( в оформленні використано велику модель комбайна «Колос», вимпели зернозбирального загону «Ентузіаст» тощо); «Видатні колгоспники» (в оформленні використано прапор переможця соцзмагання 1967 року, стрічки кращі колгоспники, вимпел кращій доярці тощо); «Ліквідатори аварії на ЧАЕС» (в оформленні використано ЗЗК, протигази, три макети в різному військовому одязі, на одному взуті ботинки зі свинцевою вставкою у підошву, тощо); «Люди району» (в оформленні використано макети ракети, літака, книги, альбоми та розгортки); «Керівництво Великолепетиського району» ( в оформленні використано постійно-діючу виставку поробок з природного матеріалі, картини Караван Вікторії Вікторівни і її учнів); «Видатні працівники району», «Кращі спортсмени району», «Кращі діячі культури району» ( в оформленні використано «Музей у валізі» Зайцева В. К., який тривалий час керував спортом у районі, в якому розміщено його бутси, тарілку «Олімпіада – 80», фотографії, панаму, рушник, афішу і м’яч з підписами гравців Динамо Київ тощо; «Музей у валізі» Марченка М. М. «50 днів в США», в якому розміщено маленький прапор США, прапор США вишитий для нього учнями школи, в якій він стажувався, вирізки з американської і місцевої газет про нього, та фотоальбом; кубки, медалі, грамоти, виставка фотографій тощо. По центру розміщено 10 ящиків під склом (в два ряди з двобічними стендами між ними) з виставками зброї, спорядження, грошей, значків і пам’ятних медалей, «Піонерія» «Фермерський рух» тощо. А під ними телевізори, радіоли, радіоприймачі, магнітофони і відеомагнітофони, комп’ютери, ротатор, друкарські машинки, фото і кінотехніка тощо. Між ними – павільйонна фотокамера «Саммер». А в кінці стіл секретер з швейними машинками «Зінгер» і «Подолянка».
 
Як дістатися?
Громадським транспортом:
Від центрального автовокзалу міста Херсон рейсовим автобусом “Херсон - Велика Лепетиха”. На місці запитуєте у місцевих, як дістатися до Краєзнавчого музею, якщо не буде такої можливості - вам треба дістатися до Вулиці Кірова в сторону місцевого готелю - це і буде вашим орієнтиром.

Власним авто:
Від міста Херсона відправляйтеся по трасі Е97/М17, після 15 кілометрів тримайтеся ліворуч і рухайтеся в напрямку траси Т2206 54 км, Біля села Роздольне поверніть ліворуч і рухайтесь в напрямку траси Р47, так рухайтеся приблизно 5 км до з'їзду, поверніть ліворуч на Т0804, рухайтесь в напрямку Великої/Малої Лепетихи. По приїзду в селище треба знайти вулицю Кірова. Орієнтир для музею - місцевий готель.
 
Автори: Данило Щоголь
Юрій Волошин
Залишити відгук
Ім`я
E-mail
Текст коментаря
Оцінка для продукту
CAPTCHA *
Цікаві місця цього регіону (0)
Copyright MAXXmarketing GmbH
JoomShopping Download & Support