Станція дослідження іоносфери, Зміїв Станція дослідження іоносфери, Зміїв Станція дослідження іоносфери, Зміїв Станція дослідження іоносфери, Зміїв Станція дослідження іоносфери, Зміїв Станція дослідження іоносфери, Зміїв Станція дослідження іоносфери, Зміїв Станція дослідження іоносфери, Зміїв Станція дослідження іоносфери, Зміїв Станція дослідження іоносфери, Зміїв Станція дослідження іоносфери, Зміїв Станція дослідження іоносфери, Зміїв Станція дослідження іоносфери, Зміїв Станція дослідження іоносфери, Зміїв Станція дослідження іоносфери, Зміїв Станція дослідження іоносфери, Зміїв Станція дослідження іоносфери, Зміїв Станція дослідження іоносфери, Зміїв станція дослідження іоносфери, зміїв Цікаві місця України зміїв станція дослідження іоносфери, зміїв Цікаві місця України зміїв Станція дослідження іоносфери, Зміїв Станція дослідження іоносфери, Зміїв Станція дослідження іоносфери, Зміїв
Іоносферні станції - комплекс високоінформативних наземних радіофізичних засобів. До них відносяться створені в Інституті [Іоносфери] унікальні радари некогерентного розсіювання (Incoherent Scatter Radar) з найбільшою в світі зенітною двозеркальною параболічною антеною діаметром 100 г і повноповоротною параболічною антеною діаметром 25 м. Комплекс дослідницьких засобів також включає короткохвильовий нагрівний стенд ефективною потужністю 300 МВт з антеною, розміром 300х300 м і призначений для вивчення впливу потужного радіовипромінювання на іоносферну плазму.
 
Принцип дії антени
Науково-дослідний інститут "Іоносфера" ХПІ - організація, яка вивчає все, що відбувається в навколоземному космічному просторі на відстані до 1-го земного радіуса. А який інструмент може допомогти подивитися в небеса і сказати, що там у нас над головою? Для цього потрібен телескоп, який уловлює зірки, точніше відбитий від зірок сигнал. Відбувається це, коли радіолокатор посилає радіохвилю, після чого приймає відбиту хвилю.

Іоносфера - це газ (як наприклад в неонової лампи) і якщо подати напругу з двох сторін, то він світиться. А хто може розпалити цей газ там, нагорі? Тільки сонце. Найчастіше воно «випльовує» плазму. Добре якщо ми не бачимо цього, а іноді і бачимо, як сяйво на полярних шапках Землі. Одного разу його спостерігали і над Харковом.

Плазма - це електричне середовище, ядро, навколо якого літає електрон. А коли електрон відривається і починає літати по іншій орбіті, виходить іонізований газ. На земній поверхні плазма утворюється тільки від 100 км від поверхні Землі.

Діаметр електрона 10 * (- 28) метрів квадратних в перетині. Але, як можна побачити таку площу? Щоб електронів більше відгукнулося, взяли вже 10 * 15 ступеня електронів, а це вже їх кількість в кубічному метрі. Сумарна площа збереться вже в частках міліметрів. Тому вирішили взяти побільше антену. Якщо брати 100 м параболічну антену, то сумарна площа виходить вже в сантиметрах, а саме в 50-ти копійчану монету. Щоб побачити це віддзеркалення потрібні спеціальні радіолокатори. В Європі - це єдина антена, яка може побачити такий сигнал. В СРСР ця антена була створена для захисту кордонів з півдня країни, територія цієї антени становить 22 га.
 
Особливості антени
За антеною також перебувають нагрівальний стенд, аналог американського HAARP на Алясці. Американська установка ще потужніша і може випромінювати величезні згустки плазми, які можуть працювати як геофізична зброя і викликати землетруси, повені і т.п.
 
Щоб мати найкращі характеристики і результати, стали будувати антени: парабаллоїдна (щоб зібрати промінь) і повноповоротна (щоб можна було повертати в різні боки і вивчати параметри середовища). Тому, як тільки хтось потривожить нашу іоносферу, наприклад запуски космічних кораблів (Байконур, Канаверал), ядерні підземні і наземні вибухи, іоносфера відразу змінює свою щільність і тремтить. І всі ці зміни можна фіксувати за допомогою харківських антен. Після, дані передаються в Інститут іоносфери, дані обробляються, виходять параметри середовища, якими можна обмінюватися. Міжнародна база даних некогерентного розсіювання знаходиться в місті Болдури, штат Колорадо. Зараз електроенергія дорога, тож ці антени вмикають тільки зрідка.
 
Історія Харківської антени
Коли в 1973 році запускали місяцехід, то управління ним здійснювали з антени корабля в океані, на екваторі. Коли після розпаду СРСР думали кому віддати цю антену, то вирішили віддати її харківському НДІ іоносфера. Випромінювач в ньому - це величезний метровий штир.

Практично перед самим розпадом Радянського Союзу під Харковом була побудована станція іоносферних досліджень, яка була прямим аналогом американського проекту HAARP на Алясці, успішно функціонує і сьогодні. Комплекс станції складався з декількох антенних полів і гігантської параболічної антени діаметром 25 метрів, здатної випромінювати потужність близько 25 МВт.
 
Харківська антенна знімалася в російсько-українському фільмі "Дау" про відомого фізика Льва Ландау.
 
Найбільша така станція на Землі зараз - це "Арасіба", 300 метрів в діаметрі. Щоб її побудувати розчистили кратер вулкану, покрили сіткою і вийшла антена. З неї також посилали сигнали людства в космос.

Как добраться:
На електропоезде нужно добраться до железнодорожной станции "Змиев", после чего на городском автобусе до центра города. От центра города идти пешком по навигатору.

Як дістатися:
На електропотязі потрібно дістатися до залізничної станції "Зміїв", після чого на міському автобусі до центру міста. Від центру міста йти пішки по навігатору.
 
Залишити відгук
Ім`я
E-mail
Текст коментаря
Оцінка для продукту
Copyright MAXXmarketing GmbH
JoomShopping Download & Support