Ми звикли жити у великих містах, заглиблюючись в роботу, в інтернет, навіть не підозрюючи про те, що поблизу міста існує безліч неймовірних, таємничих і прекрасних місць. Одним з таких у Харківській області є Шарівський замок — дуже цікаве і романтичне місце. З вигляду може здатися, що це звичайна, нічим не приваблива садиба з парковою зоною, але це не так. Замок несе за собою дивовижну романтичну історію.
Архітектура садиби
Шарівський палац — приголомшлива своєю красою білокам'яна будівля кінця XIX століття. Своє сьогоднішнє ім'я він отримав від селища Шарівка, в якому і знаходиться. Колись невеличке село і прилеглі до нього землі належали поміщикам Ольховським. Вони і побудували тут свою садибу — справжню резиденцію.
Шарівський палац — приголомшлива своєю красою білокам'яна будівля кінця XIX століття. Своє сьогоднішнє ім'я він отримав від селища Шарівка, в якому і знаходиться. Колись невеличке село і прилеглі до нього землі належали поміщикам Ольховським. Вони і побудували тут свою садибу — справжню резиденцію.
Шарівський замок побудований в неоготичному стилі, який як раз увійшов у моду наприкінці XIX століття. Поміщик Ольховський чітко вловив нові тенденції західноєвропейської архітектури і як найдоречніше використав нововведення при зведенні свого маєтку. При цьому він подбав і про збереження первозданної краси природи. Шарівський палац дуже гармонійно, можна сказати, вдало вписується у місцевий ландшафт.
Історія палацу
У 1860 році Шарівська садиба переходить до нових власників - братів Гебенштрейтерів. Вони зводять на найвищому пагорбі палац з терасами й прикрашають його екзотичними насадженнями.
У 1860 році Шарівська садиба переходить до нових власників - братів Гебенштрейтерів. Вони зводять на найвищому пагорбі палац з терасами й прикрашають його екзотичними насадженнями.
У 1881 році Шарівський палац придбав відомий у ті часи цукровий магнат Леопольд Кеніг. В перекладі з німецької слово «Кеніг» означає король. Леопольд дійсно був справжнім цукровим королем. Справи його йшли вгору, тому він не шкодував коштів на удосконалення палацового комплексу і паркової зони, використовуючи останні досягнення науки і техніки. Так з'явилися господарські будівлі для прислуги (у стилі неоготики!), Будинок управляючого, стайні, гаражі для машин, великий фазанник і навіть власна електростанція. Не дарма Шарівський замок ще називають у народі цукровим палацом. Кеніг запросив кращих майстрів і садівників для благоустрою своєї резиденції.
Територія парку навколо палацу також була значно розширена і доповнена новими видами рослин, у тому числі і екзотичними. При цьому враховувалися особливості місцевого ландшафту і рослинного світу. Весь палацовий ансамбль повинен був відповідати високому європейському рівню. Сьогодні в парку ростуть старовинні дуби, блакитні ялини, ясени та ін. Вік одного з дубів становить близько 600 років! Тут також знаходяться дуже мальовничі ставки. Через один з них перекинуто кам'яний місток. Він веде на так звану цукрову гірку.
Територія парку навколо палацу також була значно розширена і доповнена новими видами рослин, у тому числі і екзотичними. При цьому враховувалися особливості місцевого ландшафту і рослинного світу. Весь палацовий ансамбль повинен був відповідати високому європейському рівню. Сьогодні в парку ростуть старовинні дуби, блакитні ялини, ясени та ін. Вік одного з дубів становить близько 600 років! Тут також знаходяться дуже мальовничі ставки. Через один з них перекинуто кам'яний місток. Він веде на так звану цукрову гірку.
Розширюючи присадибну територію, Кеніг навіть потіснив навколишнє село, за що його недолюблювали у народі. Він придбав у сусідній губернії кілька десятин землі і мало не силою переселив туди місцевих жителів. Нове село стало утворюватися в двох кілометра від колишнього місця.
Сьогодення
Час наклав на замок свій відбиток. Незважаючи на те, що Шарівський палац довгий час перебував у запустінні, він і сьогодні не втрачає своєї привабливості. Змогли вціліти деякі елементи декору, багата ліпнина, розписані плафони та ін. Навіть якщо здалеку дивитися на замок, відчувається його велич і вишуканість. До сьогоднішнього дня вважається збереженим кабінет власника, який вражає внутрішнім інтер'єром своєї бібліотеки, предметами меблів, ліпленням, розписами, дубовими панелями і печами, облицьованими кахлем художньої роботи. На другому поверсі розташовується блакитний зал з розписаною стелею, хорами для оркестру та мармуровими камінами, прикрашеними вазами. У тому ж стилі, аналогічному палацу, вибудувана практично кріпосна стіна з боку парадного в'їзду, яку і донині вінчає загострена кована решітка, що прекрасна збереглася. Там же, біля в'їзних воріт, стоїть прекрасний будиночок варти.
Легенди
Про всі старовинні споруди народ складає легенди. Не виняток і Шарівська садиба. Одна з легенд розповідає про те, що багатий цукрозаводчик пристрасно закохався в місцеву красуню і одружився з нею. Він щосили намагався привернути її до себе. Незабаром молода дружина стала танути на очах. Лікарі поставили їй сумний діагноз — туберкульоз легенів. Ліків від цієї хвороби ще не було. Саме для коханої Кеніг наказав розбити дендропарк. Під час прогулянок дружина Кеніга дихала особливим цілющим повітрям, просоченим травами, і відчувала себе набагато краще. Була посаджена прекрасна липова алея, що збереглася до сьогоднішнього дня. Дивно, що гілки лип цієї алеї не розходяться у сторони, а ростуть вертикально, як тополі. Знаючи, що дружині залишилося мало часу, Кеніг ні у чому їй не відмовляв, виконував всі її забаганки. Одного разу молода дружина виявила бажання покататися влітку на санках. Кеніг наказав засипати її улюблений пагорб тоннами цукру, і вона каталася тут з місцевими дітьми.
Сьогодення
Час наклав на замок свій відбиток. Незважаючи на те, що Шарівський палац довгий час перебував у запустінні, він і сьогодні не втрачає своєї привабливості. Змогли вціліти деякі елементи декору, багата ліпнина, розписані плафони та ін. Навіть якщо здалеку дивитися на замок, відчувається його велич і вишуканість. До сьогоднішнього дня вважається збереженим кабінет власника, який вражає внутрішнім інтер'єром своєї бібліотеки, предметами меблів, ліпленням, розписами, дубовими панелями і печами, облицьованими кахлем художньої роботи. На другому поверсі розташовується блакитний зал з розписаною стелею, хорами для оркестру та мармуровими камінами, прикрашеними вазами. У тому ж стилі, аналогічному палацу, вибудувана практично кріпосна стіна з боку парадного в'їзду, яку і донині вінчає загострена кована решітка, що прекрасна збереглася. Там же, біля в'їзних воріт, стоїть прекрасний будиночок варти.
Легенди
Про всі старовинні споруди народ складає легенди. Не виняток і Шарівська садиба. Одна з легенд розповідає про те, що багатий цукрозаводчик пристрасно закохався в місцеву красуню і одружився з нею. Він щосили намагався привернути її до себе. Незабаром молода дружина стала танути на очах. Лікарі поставили їй сумний діагноз — туберкульоз легенів. Ліків від цієї хвороби ще не було. Саме для коханої Кеніг наказав розбити дендропарк. Під час прогулянок дружина Кеніга дихала особливим цілющим повітрям, просоченим травами, і відчувала себе набагато краще. Була посаджена прекрасна липова алея, що збереглася до сьогоднішнього дня. Дивно, що гілки лип цієї алеї не розходяться у сторони, а ростуть вертикально, як тополі. Знаючи, що дружині залишилося мало часу, Кеніг ні у чому їй не відмовляв, виконував всі її забаганки. Одного разу молода дружина виявила бажання покататися влітку на санках. Кеніг наказав засипати її улюблений пагорб тоннами цукру, і вона каталася тут з місцевими дітьми.
Інша легенда пов'язана з каменем любові. Кеніг часто відправляв свою дружину на морські курорти. Сам він як ділова людина був зайнятий і не міг її супроводжувати. В одній з поїздок у красуні зав'язався бурхливий роман, що закінчився зрадою. Кеніг все дізнався, але не став дорікати дружині. Він просто наказав привезти той самий кам'яний валун, на якому зрадниця вдавалася до любовних утіх, і встановив його в саду. Це був німий докір і нагадування про подружню невірність. Як би там не було, але дивний камінь досі можна побачити на одній з алей.
Як дістатися?
Автобуси в напрямку Шарівки відправляються з автостанції, що біля Центрального ринку, станція метро Центральний ринок. Але безпосередньо в Шарівку нічого не ходить. Потрібно буде купити квиток на рейс Харків — Краснокутськ і попросити водія зробити зупинку біля повороту на Шарівку. Звідти доведеться пройти пару кілометрів пішки.
Назад потрібно буде зробити те ж саме, вийти до повороту і очікувати рейсового автобуса на Харків. Але будьте обережні, автобуси припиняють ходити доволі рано, тому розклад уточнюйте заздалегідь у водія.
Як дістатися?
Автобуси в напрямку Шарівки відправляються з автостанції, що біля Центрального ринку, станція метро Центральний ринок. Але безпосередньо в Шарівку нічого не ходить. Потрібно буде купити квиток на рейс Харків — Краснокутськ і попросити водія зробити зупинку біля повороту на Шарівку. Звідти доведеться пройти пару кілометрів пішки.
Назад потрібно буде зробити те ж саме, вийти до повороту і очікувати рейсового автобуса на Харків. Але будьте обережні, автобуси припиняють ходити доволі рано, тому розклад уточнюйте заздалегідь у водія.
Забытая Украина, 13.08.2020
Привет! Мы украинский проект "Забытая Украина"
Вот видео с Шаровского дворца, если интересно посмотрите:
День - https://www.youtube.com/watch?v=MGDvxdo3ru4
Ночь:
https://www.youtube.com/watch?v=ZC-uo8qpo7Q&t=25s
Вот видео с Шаровского дворца, если интересно посмотрите:
День - https://www.youtube.com/watch?v=MGDvxdo3ru4
Ночь:
https://www.youtube.com/watch?v=ZC-uo8qpo7Q&t=25s
Цікаві місця цього регіону (10)
JoomShopping Download & Support