Тарасова гора, Шевченківський національний заповідник, Канів

22705

Координати: 49.7326974, 31.5120614
Тип місця: Пам'ятники\Пам'ятки, Парки, Панорами\Краєвиди
Вхід: Безкоштовний
Тарасова гора, Шевченківський національний заповідник, Канів Тарасова гора, Шевченківський національний заповідник, Канів Тарасова гора, Шевченківський національний заповідник, Канів Тарасова гора, Шевченківський національний заповідник, Канів Тарасова гора, Шевченківський національний заповідник, Канів Тарасова гора, Шевченківський національний заповідник, Канів Тарасова гора, Шевченківський національний заповідник, Канів Тарасова гора, Шевченківський національний заповідник, Канів Тарасова гора, Шевченківський національний заповідник, Канів
Тарасова гора, або ж Чернеча гора до 1861 року - відома тим, що є місцем поховання видатного українського поета Тараса Шевченка. Розташована в невеличкому живописному місті Каневі, що на Черкащині. Висота гори складає 244 м, і це робить її однією з найвищих серед Канівських гір. Краєвид, від якого перехоплює подих, та значення Тараса Шевченка в історії та літературі України робить Тарасову гору місцем, яке варто відвідати кожному.
 
Історія
Варто сказати, що за дослідженнями археологів, на схилах Канівських гір, тож і на Чернечій теж, знаходились ранньослов'янські поселення зарубинецької культури. Період розвитку цієї культури датується І ст. до н.е. Саме з цієї точки на лінії часу починається історія цього значущого для українців місця.
 
У XVI столітті неподалік від тоді ще Чернечої гори був створений козацький монастир, який був прихистком для козаків, що були скаліченими чи не мали власної домівки. Взагалі гора належала монастиреві, тож ченці у чорних ризах часто ходили цією місциною. Через це жителі міста почали називати її Чернечою.
 
Всім нам відомі рядки «Заповіту» Т.Г.Шевченка. Власне, вони і є поясненням того факту, що визначного поета та художника Тараса Шевченка поховали саме у Каневі. До того ж, ще за життя поет мріяв "про тихе пристанище і спокій коло Канева". На жаль, за життя Кобзарю не вдалося оселитись на Канівських схилах. Тож 22 травня 1861 року за ініціативи його близьких друзів Тараса Шевченка перепоховали на Чернечій горі, яку після цієї події жителі міста нарекли Тарасовою. Вже 1884 року за зібрані народом кошти було споруджено Тарасову світлицю, змінено вигляд могили та встановлено хрест-пам'ятник з чавуну. Цей монумент і досі стоїть поруч із музеєм, що входить до Шевченківського національного заповідника. Бронзовий пам’ятник, який видніється на схилах Дніпра і нині, був створений в відносно далекому 1939 році.
 
Сучасність
Сьогодні до Тарасової гори, що є "маст-візит" (must-visit), ведуть сходи, що нараховують 392 сходинки. На прольотах влаштовані місця для відпочинку. До того ж, вздовж перил розміщені таблички з уривками поезій Кобзаря. Ці таблички містять у собі шрифт Брайля, що надає можливість людям з порушеннями зору ознайомитись з творчістю поета. Вже 17 років поспіль в Каневі проходить Міжнародний фестиваль "Тарасова гора". Щороку байкери з різних країн мотоколоною виїжджають на Тарасову гору.
 
Шевченківський національний заповідник, що знаходиться на Чернечій горі, є першим в Україні історико-культурним заповідником, якому надали статус національного. Кількість відвідувачів за рік перевищує позначку у 100 000 осіб. Площа - 45 га.

Якщо завітати до Канева, можна побачити зелені лісисті пагорби, які простелилися правим берегом Дніпра. На одному з цих пагорбів вимальовується пам’ятник українському поету та художнику. Всім нам відомо, що річки мають здатність розливатися, підмиваючи береги та пагорби. Тож щорічна повінь пришвидшувала розмивання та руйнування ярів, що згубно впливало на стан Канівських гір. Усвідомлюючи важливість могили Тараса Шевченка, у 1923 році була внесена пропозиція створити Державний-національний заповідний парк. Володимир Різниченко, що був ініціатором, вважав, що охорона Шевченкової могили, у першу чергу, полягала у захисті навколишньої природи. Ініціатива була підтримана вченими та урядом, тож у 1925 році з’явився науково-освітній заповідник на Тарасовій горі.
 
До складу заповідника входить пам’ятки культурної спадщини:
• Могила Тараса Шевченка
• Музей Т.Г. Шевченка
• Тарасова світлиця
• Музей Літературна Канівщина
• Канівський музей народного декоративного мистецтва
• Канівський історичний музей
 
Три з них розташовані на Тарасовій горі, інші – на території Канева. Заповідник – це місце, що варто відвідати лише для того, щоб насолодитися краєвидами, прогулятися набережною, затишними вуличками маленького містечка. У подарунок до чудових емоцій від гарно проведених годин чи днів у Каневі, вам випаде можливість ознайомитись зі сторінками історії Канівщини та дізнатися більше про життя і біографію Кобзаря.
 
Як дістатися?
Громадським транспортом:
До Канева автобусом сполученням Київ-Канів / Черкаси-Канів / Миронівка-Канів. Потім потрібно пройти пішки по вулиці Олега Кошового до кафе «Сніжинка». Далі двічі перейти дорогу до автобусної зупинки «площа Шевченка». Потім автобусом №2 їхати до кінцевої зупинки. Далі підійматися сходами до могили Т.Г.Шевченка.
 
На авто:
В Каневі вулицею Шевченка їхати до останньої зупинки автобусу №2 (поруч є паркувальний майданчик). Потім підійматися сходами до могили Т.Г.Шевченка.
 
Автор: Софія Сидоренко
Вікторія, 12.04.2020
Прочитала, сподобалось, красиві фото. Хочеться відвідати.
Залишити відгук
Ім`я
E-mail
Текст коментаря
Оцінка для продукту
CAPTCHA *
Цікаві місця цього регіону (0)
Copyright MAXXmarketing GmbH
JoomShopping Download & Support