Багато чого сказано та написано про цікаві місця столиці України. Ми не збираємося «відкривати Америку», але разом із тим вирішили підібрати для вас ті місця, без яких ви не відчуєте справжнього київського колориту. Кожне із них унікальне, наповнене таємницями та неймовірними історіями. Можливо, деякі ви вже відвідували, а про інші навіть не чули. Маєте унікальну можливість – поїхати, побачити, а головне – відчути. Не гайте часу, бо емоції від подорожей – безцінні яскраві пазли нашого життя. 

Якщо ви хочете більш швидко та не менш цікаво дослідити Київ, можете скористатися нашим пішохідним маршрутом.

Майдан Незалежності

​Небагатьом відомо, що найвідоміша площа країни – Майдан Незалежності, раніше була болотом, а до початку 19 століття пусткою. Згодом, тоді ще Хрещатицьку площу, почали забудовувати спочатку дерев'яними, а потім кам'яними спорудами. Так, у 1912 році збудували перший в Україні хмарочос – хмарочос Гінзбурга. Але мало пройти більше ніж півстоліття, допоки Майдан не набув схожого на сучасний вигляду, а сталося це в 1970 роках.

Назва «серця» Києва змінювалася також неодноразово. Спочатку Думська площа, далі Радянська площа, потім площа Калініна та площа Жовтневої революції. Лише після здобуття Україною незалежності в 1991 році, Майдан отримав свою сучасну назву. До речі, на Майдані Незалежності за час його існування відбулося три революції: Революція на граніті 1990 року, Помаранчева революція у 2004 році та Революції Гідності у 2013–2014 роках.

Наймасштабніша реконструкція Майдану відбулася в 2001 році. Було ліквідовано пам'ятник Володимиру Леніну, на місці якого з'явилася висока колона з фігурою дівчини, що тримає у руках гілку калини - Монумент Незалежності України. Також у той період спорудили арку, увінчану фігурою Архангела Михаїла. У 2002 році було збудовано перший в столиці торгівельний центр «Глобус» площею 35 тисяч квадратних метрів. Довкола «Глобуса» встановили один великий і 6 малих фонтани, які в 2017 році обладнали світломузикою.

Прогулюючись Майданом Незалежності, обов'язково зустрінетеся з головними архітектурними пам'ятками, а саме готелем «Україна», Жовтневим палацом, Будинком Профспілок, Головпоштампом та Київською державною консерваторією. Знаходяться неподалік та потребують вашої уваги також Національна філармонія, Київський академічний театр ляльок, вулиця Хрещатик, торгово-житловий комплекс «Пасаж», «Алея зірок» та Меморіал Небесній Сотні.

Детальніше про місце та як дістатись: https://find-way.com.ua/oblast/kyivska/kyiv/maidan-nezalezhnosti-kyiv 

Андріївський узвіз

Уявити Київ без Андріївського узвозу - справа неможлива. Це невід'ємна частина міста, яка відкриває грані кращого пізнання його історії, культури та повсякденного життя. Прогулятися «Київським Монмартром» цікаво в будь-який період доби чи пору року, тож не будемо гаяти часу, ходімо! Спустившись з верхнього майданчика Андріївського узвозу, ви потрапите до невеличкого скверу, розташованого одразу за Андріївською церквою. Поблизу знаходиться великий оглядовий майданчик та альтанка з якого відкривається чудовий краєвид на Дніпро та будівлі Подолу. В той час як головною окрасою узвозу є Андріївська церква. Храм - пам'ятка готичної архітектури, збудована за проєктом Бартоломео Растреллі на замовлення імператриці Єлизавети Петрівни в 1754 році. Цікаво, що це єдина в Києві церква без дзвонів.

Біля Андріївської церкви стоїть улюблена скульптура гостей та жителів міста – пам'ятник Проні Прокопівні та Голохвастову з комедії «За двома зайцями», адже саме тут знімалися фінальні кадри фільму. Фільм вийшов на екрани у 1961 році, а пам'ятник відкрили в 1991 році. Потерти перстень Проні Прокопівни й жука на фраці Голохвастова – вірна ознака того, що вам пощастить у коханні.

Побачити життя киян у деталях можна в «Музеї однієї вулиці», що на Андріївському узвозі 2б. Експозиція побудована таким чином, що ви йдете і заглядаєте у вікна жителів вулиці, які проживали на ній у різні часові проміжки. Музей працює з 1991 року, а його колекцію почали збирати у 1989-му. Тут зібрано чимало історій про цікаві випадки, міські байки та курйози з життя видатних жителів вулиці у різні часи. Сама будівля музею з'явилася у кінця XVII – на початку XX ст. як частина великої садиби, що з кінця XVIII ст. належала київському купцю Філліпу Лакерді. 

На Андріївському узвозі знаходиться музей Булгакова, знаний також як Будинок Турбіних. У будинку №13 письменник провів 13 років, де жив разом із своєю родиною. А пізніше його колорит, мешканці та невигадані історії з'явилися у п'єсі «Дні Турбіних». Будинок увійшов у двадцятку найкращих літературних музеїв світу.

Якщо хочеш детальніше ознайомитися з будівлями, заходь на сайт Андріївського узвозу – єдина вулиця у Києві, що має власний сайт (uzviz.com.ua). За популярністю відвідування, вулиця друга після Хрещатику. Що ж, цікавезних місць на Андріївському узвозі ще багато, тож обов'язково знайдеш улюблене.

Детальніше про місце та як дістатись: https://find-way.com.ua/oblast/kyivska/kyiv/andriivska-uzviz-kyiv

Софійський собор 

Прогулюючись біля Софійського собору, відразу виникає відчуття духовної величі, бо знаходишся поруч із свідком і безпосереднім учасником життя Києва протягом багатьох сторіч.

Софійський собор, занесений до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, є ще й найвеличнішою спорудою Національного заповідника „Софія Київська", заснованого в 1934 році.

Стосовно історії заснування самого собору, вона є дуже давньою і не однозначною. Одні дослідники говорять, що це був 1017 рік, а інші 1037. Відомо точно, що будівничим Святої Софії став великий Київський князь Ярослав Мудрий. Упродовж сторіч, Софія Київська була головною святинею Русі-України та відігравала роль духовного, політичного та культурного центру.

Однією з цінних реліквій собору є шеститонний мармуровий саркофаг Ярослава Мудрого, в якому покояться останки князя. В соборі також зберігаються художній спадок XVII–XVIII століття – каплиця митрополита Петра Могили та капела гетьмана Івана Мазепи, а також мідні позолочені двері початку XVIII ст. та різьблений позолочений іконостас (1747 р.). Загалом, фондові колекції заповідника нараховують понад 80 тисяч одиниць зберігання.

Детальніше про місце та як дістатись: https://find-way.com.ua/oblast/kyivska/kyiv/sofiiskyi-sobor-kyiv

Батьківщина-мати 

 Ця скульптура, безперечно, є візитною карткою Києва. Монумент «Батьківщина-мати» - невід'ємна частина Національного музею «Україна у Другій світовій війні» та один із найграндіозніших пам'ятників країни. Автором монумента став скульптор Василь Бородай.

Тільки вчитайтеся в цифри: висота разом із постаментом складає 102 метри, вага — 450 тонн, меч — 16 метрів вагою 9 тонн, щит — 13 на 8 метрів вагою 13 тонн, каркас виготовлений із нержавійної сталі. Сталеву красуню, яка символізує велич України, створили на Київському заводі імені Паризької Комуни. Відкриття скульптури-монументу «Батьківщина-мати» відбулось 9 травня 1981 року.

Для пересування людей і технічного обслуговування скульптури, всередині змонтовано два унікальних ліфти – похилий і вертикальний. На висоті 36,6 та 91 метри обладнано оглядові майданчики з яких відкривається неперевершена панорама столиці України. Якщо ще й досі там не бували, варто пересвідчитися.

Детальніше про місце та як дістатись: https://find-way.com.ua/oblast/kyivska/kyiv/monument-batkivshchyna-maty-kyiv

Києво-Печерська Лавра 

Про головну святиню України, Києво-Печерську Лавру, давно знають далеко поза межами країни. Не дивно, адже ще за доби Київської Русі – це був духовний, соціальний, культурний та просвітницький центр.

Сьогодні Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник – найбільший музейний комплекс України, де зосереджено 144 споруди, 122 з яких – пам'ятки історії і культури. Серед них – 2 унікальних підземних комплекси, храми, пам'ятки архітектури XI–XIX ст., численні виставкові приміщення.

На території заповідника розміщені й інші музеї: Музей книги і друкарства України, Музей українського народного декоративного мистецтва, Музей театрального, музичного та кіномистецтва України, Музей історичних коштовностей України. У музеях і фондах можна побачити рукописи старовинних книг, ікони, колекції тканин і вишивок, роботи з дорогоцінних металів, стародавні гравюри та витвори сучасних митців.

В той час як духовною перлиною історико-культурного заповідника є Києво-Печерська лавра – православний монастир, заснований у 1051 р. монахами Антонієм і Феодосієм поблизу Києва. В XI ст. монастир став центром розповсюдження і затвердження християнства у Київській Русі. У XII ст. монастир отримав статус «Лаври» – головного великого монастиря. Назва Лаври «Печерська» походить від слова «печери», бо саме у печерах на її території оселялись перші монахи. Територія Києво-Печерського монастиря займає понад двадцять гектарів.

Більшість лаврських споруд датується XVII–XVIII ст. і є прекрасними зразками українського бароко в архітектурі. З XII ст. збереглася майже у первозданному вигляді одна церква – Троїцька надбрамна церква над воротами головного входу в Лавру. Вона вистояла, незважаючи на численні війни, пожежі та інші нещастя, яких зазнавала Лавра впродовж своєї історії.

Детальніше про місце та як дістатись: https://find-way.com.ua/oblast/kyivska/kyiv/kyievo-pecherska-lavra-kyiv

Маріїнський парк

Двірцевий, Олександрівський, Жертв Революції, Радянський. Свою сучасну назву, яка разом із тим є історичною, Маріїнський парк відновив 2 лютого 1993 року. Але це не завадило йому, з моменту створення, стати одним із найкрасивіших місць Києва. Розташований парк навпроти будинку Верховної Ради й Маріїнського палацу між вулицею Михайла Грушевського та схилом до Паркової дороги. Разом із Хрещатим парком вони утворюють Паркове кільце Києва — один із найпопулярніших екскурсійних маршрутів.

Маріїнський парк був закладений в 1874 році. У його облаштуванні брав участь імператорський садівник О. Г. Недзельський. Територія парку становить близько 10 га землі, де ростуть липи, клени, каштани та інші види дерев і чагарників. Парк спланований в англійському стилі, тож являє собою унікальний пам'ятник садово-паркового мистецтва.

1900 році у Маріїнському парку встановили головну окрасу — фонтан, який і дотепер радує відвідувачів. У парку також знаходиться низка цікавих та важливих в історичному плані пам'ятників.

А от Міст закоханих — парковий міст, що з'єднує Маріїнський та Хрещатий парки, вважається найромантичнішим місцем Києва. Закохані парочки та молодята залишають тут на щастя замочки, стрічки і серветки, зав'язані на вузлик, на знак любові і надії на те, що вони завжди будуть разом.

Детальніше про місце та як дістатись:  https://find-way.com.ua/oblast/kyivska/kyiv/mariinskyi-palats-ta-park-kyiv

Арка Дружби Народів та підвісний пішохідний міст

Арка дружби народів — скульптурна композиція в Києві на території Хрещатого парку. Композиція з'явилася 1982 року, з нагоди 65-ої річниці Жовтневого перевороту 1917 року. Завданням авторів пам'ятника, а саме скульптора О. Скоблікова, архітекторів І. Іванова, С. Миргородського і К. Сидорова було створити символ єднання братських народів Радянського Союзу.

Центральний монумент композиції, виконаний з титанового сплаву, граніту і бронзи, становить собою двофігурну композицію (висота — 6,2 м) робітників — росіянина й українця, що спільно підняли стрічку з орденом «Дружби Народів». Висота арки становить — 35 метрів. Далі знаходиться витягнута по горизонталі стела з багатофігурною групою, в центрі якої — Богдан Хмельницький і боярин Василь Бутурлін — московський посол. Ця група створена за мотивами Переяславської Ради. Перед монументом площа має форму амфітеатру. За монументом розташований оглядовий майданчик з якого відкриваються мальовничі види на Дніпро і лівобережжя Києва.

А тепер перейдемо до підвісного пішохідного мосту. Вже протягом року, кияни та гості міста мають можливість пересуватися мостом довжиною 216 метрів, який з'єднує Арку дружби народів з Володимирською гіркою. Урочисте відкриття мосту відбулося до Дня Києва 25 травня 2019 року. На замітку, будівництво мосту обійшлося у 275 мільйонів гривень, будівництво фонтану, благоустрій територій і прокладання мереж — близько 90 мільйонів, укріплення схилів — 55 мільйонів гривень.


Детальніше про місце та як дістатись: https://find-way.com.ua/oblast/kyivska/kyiv/arka-druzhby-narodiv-kyiv

Труханів острів з пішохідним мостом 

Один із найдавніших на Дніпрі та найбільший з київських островів – Труханів острів. Відома українська письменниця Ліна Костенко навіть присвятила вірш місцю, де вона народилася і зростала, назвавши Труханів, «Київською Венецією».

Загальна площа острова 450 гектарів. Основна його частина формувалася впродовж тисячоліть з піску та землі, що їх приносили бурхливі потоки Дніпра, Десни і Почайни. Говорять, що його назва походить від імені половецького хана Тугорхана, оскільки в 11 столітті на острові знаходилася резиденція його дочки – дружини князя Святополка. Потім острів став резиденцією княгині Ольги, після чого довгий період територія була власністю церкви, а в 19 столітті, з розвитком пароплавства, почала поступово забудовуватися. Наприкінці 1920-х років селище було забудоване 367 житловими будинками з котрих тільки 2 були кам'яні. Перед війною населення становило близько 7 тисяч мешканців. В 1943 році, відступаючи, німці спалили селище. Радянська влада відновлювати селище не стала, натомість, вирішила перебудувати острів у місце відпочинку. І не прогадала, адже на сьогодні тут знаходиться один із найпопулярніших київських пляжів. У 1950 році було розроблено проєкт Гідропарку, а через 7 років, на радість городянам, збудували парковий міст через Дніпро. Саме завдяки мосту Труханів острів став культовим місцем відпочинку киян, які можуть не тільки відпочивати, але й милуватися краєвидами на дніпровські далі і золоті куполи церков.


Детальніше про місце та як дістатись: https://find-way.com.ua/oblast/kyivska/kyiv/trukhaniv-ostriv-kyiv

Київська фортеця 

Якщо шукаєте комплекс оборонних споруд Києва, який формувався протягом 15-ти століть, вам прямісінько до Київської фортеці. Розміщена фортеця на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини р. Либідь. До складу Київської фортеці входять Києво-Печерська лавра, територія Національного музею «Історії України в Другій світовій війні», завод «Арсенал» і багато інших об'єктів, а саме валів та оборонних мурів Києва.

На сьогодні, Національний історико-архітектурний музей «Київська фортеця» охороняється державою, але значна частина фортечних споруд перебуває під загрозою руйнації. Воно й не дивно, адже музей створений у 1927 році. Він — одна з найбільших у світі кам'яно-земляних фортець, яка збереглася до наших днів.

Якщо завітаєте до Київської фортеці, відразу побачите величезні земляні укріплення, кам'яні башти й капоніри, саме вони є «історичними родзинками» екскурсійного показу. А також матимете можливість помилуватися найдавнішою пам'яткою середньовічного типу - оборонними мурами з вежами навколо Верхньої лаври (кінець XVII століття). Крім цього, в експозиції музею представлена найбільша в Україні колекція військово-історичної мініатюри. Тож, гайда досліджувати ратне минуле країни! 

Детальніше про місце та як дістатись: https://find-way.com.ua/oblast/kyivska/kyiv/kyivcka-fortetsia

Мистецький арсенал 

З його основною місією, спираючись на ціннісний потенціал культури, сприяти модернізації українського суспільства, Мистецький арсенал вже давно став одним із лідерів серед українських культурних осередків. Від виставок до форумів. Від книги до музики. Від класики до сучасного мистецтва. Основне завдання Мистецького арсеналу - зацікавити та стати точкою взаємодії між такими різними українцями. Тим часом, історія цієї величної споруди зацікавлює не менше, ніж наповнена культурним гуманізмом місія.

З 2003 року Арсенал став культурно-мистецькою установою. А 2007 року Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал» відкрився для відвідувачів. Коли на території заводу «Арсенал» вирішили відкрити культурний центр, стали проводити археологічні розкопки. Відтак, було знайдено поховання черниць, у тому числі, матері Івана Мазепи. Загалом, під Арсеналом знайшли більше ніж 260 поховань.

Заклали будівлю Арсеналу у 1784 році, на місці Вознесенського жіночого монастиря. Архітектором при будівництві став інженерний генерал Карл де Шарон, хоча деякі із сучасних істориків цей факт заперечують. Будівництво Арсеналу завершили 25 травня 1803 р. за Павла I, який виділив на нього великі кошти. Загальна вартість робіт склала 437 567 крб. Саме Арсенал прийнято вважати першою в Києві спорудою у стилі класицизму.

У вражаючій своїми масштабами будівлі, площею 60 000 квадратних метрів, відбувалося виробництво, ремонт та зберігання зброї. А тепер трішки детальніше (!) Тут виробляли і ремонтували гармати та спорядження до них, а також гранати, бомби, ядра, картеч, кінську збрую, холодну зброю, кулі різного калібру. Кількість майстерень та їхня спеціалізація часто змінювалися залежно від вимог виробництва. Загальна кількість робітників на Арсеналі постійно зростала. Щодо функцій сховища зброї, то тільки у 1817 році в Арсеналі налічувалося 46 тис. нових рушниць, 2 тис. палашів, 3,5 тис. тесаків тощо. До останнього часу, Арсенал використовувався як промисловий будинок.

Детальніше про місце та як дістатись: https://find-way.com.ua/oblast/kyivska/kyiv/mystetskyi-arsenal-kyiv

Автор: Альона Руденко