КрухлаСвЄтка в Індії: Величний стародавній Мадураї

А привабило мене воно своїми величезними, пірамідо-подібними храмами, які вспливають серед індуських трущоб ніби я граю в якусь комп'ютерну гру аля Серіус Сам 2, і на мене ось-ось вивалить ціла купа іншопланетних монстрів яких треба буде крамсати на кроваву капусту... Щось я відволікся.

Тож це місто насправді віддавало своєю якоюсь дрімучою стародовністю, а не торговими центрами і всюдсущими машинами, тобіж сучасною цивілізацією, яке потрошку теж починає з'їдати всю Індію. Нам не раз казали що південь в якісь мірі зберіг стародавність (хоча іноді те саме казали і про північ), мабуть тому що по морю плавати і захоплювати почали відносно не давно, і саме тому мови цього регіону дуже старі, автентичніші бо менше не змішувались, а пісьменість виглядає унікально/

Менше з тим, потрапити у цей храм нам не зовсім вдалося, тобто вдалося, але з другої спроби, і те на півшишечки.

Коли ми вперше прийшли туди, нам заявили чи є у вас будь-який фотоапарат не в телефоні? Павербенкі? Селфіпалки? Ми були чимало здивовані що їм такого зробили кримезні селфіпалки, ладно бімбу можно спробувати сховати в сєвшєй батарєйкє, а всесвітній заговір селфіпалок це було вже щось нове.

Тож наступного дня ми вже були підготовлені, палку і павер не взяли, але гоупроху я все одно пріхватіл, маленька ж думаю, мама-ама-крімінал, в трусілях десь сховаю :D

Ми по традиції вже здали взуття, великі наплічникі теж не маємо (ми сказали що в нас маленькі), і ось ми вже пройшли перших охоронців. Наступні нас розділяють і давай шманать. Кишені дуже прискіпливо передивився вусатий індус, і взявся за наплічник, сказав витягати все. ВСЕ. ГоуПро валялось в підкладці на самому дні, а він все прощупував весь маленький рюкзак цілу хвилину дві, общупивая реально все, акурат окрім маленького кутка де і валялась камера.

Я усим своїм виглядом подавав йому неприховані сигнали мол я що, білий тероріст? Прівздихівая кожен раз як він щось казав показати і по 5 колу общупував наплічник, поки я вже такий на нього подивився мол ну скільки можна, парніш??

Пройшовши в середину ми здивувались, бо пройшли просто першу стіну, а там була ще одна, і вхід вже коштував щось там неадекватне х100500 від стандартної вартості (тому що іноземець), хоча крізь вхід було видно що там особливого нічого нема, а краси і духа якоїсь іншопланетної давнини, яка відкривалась у внутрішньому дворі, нам вистачило реально з головою.

Кримінально діставая і фоткая на гоупроху, та зробивши коло туди сюди, ми довольні виконанням одної з головних ачівок купили квитки на автобус-плацкарт у наступне місто, часу в Індії залишалось все менше..