Четвер, 25 жовтня 2018 19:51

Литва - Ісландія травень 2018. Частина 3

Оцініть матеріал!
(0 голосів)

- Доброго дня! Ви хочете відвідати церкву?
- Так :)
- Можете заїжджати, це дозволено.

149

 

1 тут https://find-way.com.ua/statti/item/100-lytva-islandiia-traven-2018iu-chastyna-1

2 тут https://find-way.com.ua/statti/item/101-lytva-islandiia-traven-2018-chastyna-2

 

5 травня


Доїхали до Ейільсстадир і звідти зробили 2 радіальні поїздки. Перша - до покинутого корабля WWII US NAVY LCM SHIP WRECK.

SAM 0580 PANO

Як на мене корабель так собі. Від нього лишились “ріжки та ніжки”. А ось дорога до нього по серпантину в тунелі з двометровим снігом - це було круто.

20180505 1100300

Плюс мальовничі краєвиди.

20180505 141310

Інше місце - місто СЕЙДИСФЬОРДЮР. Тут була загадкова акустична споруда  - TVÍSÖNGUR.

103

З гарними краєвидами на фьорд з пагорба, на якому вона побудована.

100

I саме містечко приємне. Плюс водоспад GUFUFOSS по дорозі.

104

Далі по маршуту нам трапився безіменний водоспад. Ми б його і не побачили, якби на невеличкій парковці не висаджувався автобус китайців. Тож зробили припущення, що поблизу є щось цікаве. І знайшли водоспад.

102

Далі поїхали до DETTIFOSS. Це офігенський і по розмірах, і по текстурі поверхні, по якій він тече, двокаскадний водоспад.

photo5465341619713714708

 

106

Час був пізній. Було дико холодно, тож ми побачивши кар’єр недалеко від водоспаду, зупинилися на ньому. Це була найтрешовіша ночівля. Вітер просто зносив, а ще на вулиці був суттєвий мінус. Тож о 7-й ранку наступного дня ми вже мчали в напрямку наступного місця.


6 травня


Цей день можна назвати днем всіляких термальних штук і вітру. Вітер фігачив так, що офігіти можна. Ми дістались до Крабла. Мітили на димлячу гору, але вітер, не випускав з автівки надовго.

Побачили ось такий душ, як сказав Сашко “Готель 5*****”,

 150

далі - місцеву електростанцію.

151

Потім поїхали на NAMASKARD, що називають Марсіанський ландшафт. Поспостерігали за димлячими купками каміння і сірими калюжками, які бурлять. Нагадаю, все це під вітром, який просто складує.

166

Слідом відвідали те, що називається MYVATN GEOTHERMAL AREA і BLUE LAKE - блакитне гарне озеро з мутною водою і парочкою геотермальних виходів, з яких витікає, димлячись, окропчик.

152

169

Наступною була наша друга в Ісландії печера - прекрасна GRJÓTAGJÁ CAVE. Знавці подейкують, що тут відбувались зйомки чергової серії “Ігр престолів”, де кохались головні герої.

153

Печера має кілька входів і являє собою заглиблення в камінні, затоплене водичкою ідеально бірюзового кольору, на дотик градусів 50 - довго руку не протримаєш. Місце ввійшло в мій топ attractions в Ісландії.


Далі на нас чекала DIMMUBORGIR - пішохідний маршрут по лавовим полям, які почали потрохи обростати мохом і рослинністю.

154

В кінці маршруту нас чекала дивна печера - типу артпростір з якимись розкиданими шкарабанками, овечими кожухами і бо-зна чим.

155

По дорозі до лавових полів подивились на озеро Міватн з вікна автівки. В такий вітер потикатись на вулицю зайвий раз не хотілось.

І поїхали в напрямку GOÐAFOSS.

По дорозі заїхали в Хусавік. Нам тре було щось докупити в магазині, але оскільки це була неділя, магазин працював з 12-00. А ми виїхали в цей довгий день зі свого місця ночівлі до 7-00. І на той момент була тільки 11-00. Розчаровані ісландськими магазинами ми сфоткались біля церкви і поїхали далі.

Далі нас чекав гарнющий GOÐAFOSS. Але через проклятущий вітер і від усвідомлення, що це хрін зна який за рахунком водоспад, ми як-небудь сфоткались з одного боку і поїхали далі. Хоча за нормальних умов я б його обійшла з усіх боків.

156

Наступним нашим місцем зупинки був VAGLASKÓGUR FOREST - так-так, ліс. Хоча до мандрівки в Ісландію я безліч разів чула, що на острові немає лісів через те, що острів складається зі скель, лави і через погодні умови дерева там можна порахувати на пальцях 4-х рук. Насправді дерев в Ісландії достатньо, а тут навіть цілий ліс росте.

157

Далі ми доїхали до міста з відносно легкою для нас назвою АКЮРЕЙРИ. Заїхали до місцевого супермаркету, де прифігіли від парочки, яка йшла в шортах футболках. Весна на вулиці. Хулі.

Зачекінились в місцевій церкві.

158
 
Нафоткали наймиліші світлофори серденьками і укатілі в закат.
 
159

Наступного ранку ми планували сплавати на Грімсі - ісландський острів на полярному колі. Там нічого особливого, окрім 6 годин на паромі в 2 боки і чекіну на тому самому полярному колі. Тому ночувати вирішили в Дальвіку - місті, звідки і відпливав той паром.

Зупинись в кемпінгу, який через те, що був закритий, виявився безкоштовним. В Ісландії сезон триває з 1 червня до 31 серпня.

Що являє собою кемпінг, якщо хто не знає, це така собі ділянка землі, на якій можна ставити намети, а в той час, коли працює є ще вода/туалет, може бути кухня.

Хоч кемпінг був і закритий, але належав готелю. Тож ми як чемні, пішли запитали у адмінітратора чи можна поставити намет. Вона була не проти. Мені здалось, більше через цікавість, як ці дивакуваті в такий вітер і сніг, який час від часу зривався, будуть його ставити.


7 травня


Зранку прокинулись, перебрали рюкзаки, поскладали те, що планували брати і що лишати, поїхали до причалу. Паром мав відбувати о 9-00. Ми на місці були о 7-45 (в кої-то вєкі мене вчасно витягли з намету).

За даними з інтернету квитки мали коштувати 28 євро. Але на місці виявилось, що вони коштують 8700 крон (поділіть на 4 - отримаєте приблизну вартість в гривнях). Звісно, було б цікаво скатати на полярне коло, але не можу сказати, що я дуже засмутилася. Тож нас чекав тривалий переїзд і GRAFARKIRKJA (THE OLDEST CHURCH IN ICELAND).

160 min

Це окрема історія із серії “Ната і автівка”. Оскільки переїзд був тривалим, Сашко пустив мене за кермо, а сам примостився спати на задньому сидінні. І ось ми доїжджаємо, Світлична каже, що це має бути тут і бачимо ми церкву, а вона ген-ген в полі за типовим фермерським забором і ворітьми. Я пригальмувала навпроти воріт біля заїзду в фермерські угіддя, щоб нікому не заважати на дорозі і щоб розібратися як заїхати до церкви і чи можна взагалі.

На воротах до церкви висів надпис типу “Зачиняйте за собою ворота”. Ми запідозрили, що це значить заїжджати можна, але відчиняти і зачиняти ворота треба самостійно. Не встигли все це подумати, як з того боку воріт показалась автівка, з якої вискочила жіночка і відчинила ворота, а коли чоловік проїхав, стала їх зачиняти.

Тут Надя і каже, давай зачекаємо нехай звалять, а тоді відчинимо і заїдемо як вони. Сказано - зроблено. І не знаю, чи то я поворотник ввімкнули чи хз, за мною на автівці притусувався ще один типчик. Який по ходу чекав, доки я поїду кудись. В цей момент підходить дядечко з автівки, яка виїздила і каже англійською:
- Доброго дня! Ви хочете відвідати церкву?
- Так)
- Можете заїжджати, це дозволено.

- Оу, дякую.

Відходить дядечко, чувак не дочекавшись, доки я поїду, об’їздить нас і їде геть. Я видихаю, попереду виринає трактор, якому я загородила прохід в його двір. Хто ж до дідька знав, що на цьому клаптику землі, де в той час знаходилося 10 людей (6 із них - ми), всі перетнуться в одній точці.

Трактор не дочекавшись, доки я від’їду, погарцювавшись об’їздить нас по канаві, яка відмежовує фермерські угіддя від траси і якимось дивним чином потрапляє у двір. Прокидається Сашко, бачить весь цей треш, пересідає на переднє сидіння і ми за хвилину опиняємося на парковці біля церкви. Фігачить дощ, фоткаємось і їдемо далі.

Заїжджаємо в музей ретроавто. Він передбачувано працює з 1 червня, але подивитись те, що стоїть на вулиці пускають безкоштовно. Я не фанат такого мотлоху. Одного разу сходила в музей ретроавтівок в Дніпрі - мені того вистачило, щоб в Ісландії посидіти в автівці, доки бажаючі пофоткали.

170

Далі нам  трапляється дивовижний покинутий будиночок в мальовничому місці, в якому ми зупиняємося, що приготувати макарони з соусом (бо зранку, якщо ви пам’ятаєте, ми цього зробити не встигли). Я вилажу на гору, де бере початок струмок, який біля будиночка перетворюється в маленьку річечку.

163

Далі по маршруту у нас місто і церква BLÖNDUÓSKIRKJA

162

і ще одна ÞINGEYRAKLAUSTURSKIRKJA.

161 min

На рахунок архітектурного смаку ісландців щодо релігійних споруд - вони прекрасні і абсолютно різні. Мені не трапились 2 одинакові церкви. Кожна церква - витвір мистецтва. Хоча ніколи не була фанатом ні архітектури (мені більше природа подобається), ні тим більше, будучи агностиком, церков.

Заїхали до покинутого автобуса. Біля якого паслось стадо коней. Тож потішились і любителі тварин, і бажаючі побачити автобус.

165

Потім поїхали ще до однієї візитки Ісландії - ХВІТСЕРКЮР. Прикольна штуковина на березі чорного пляжу. Не можу сказати, що вона мене якось вразила, тому вниз по глинистому крутому спуску я не полізла. Хоча от зараз би - залюбки.

164

167

Дорога тут зовсім фігова. А враховуючи, що весь день лив дощ, ми заляпали автівку так, що розгледіти щось можна було у переднє скло і вікно на люці.

На ночівлю зупинились на березі фьорду. Той рідкісний випадок, коли був заїзд до моря і він не був відгороджений. Поруч з пагорба зривався водоспадик з прісною водою. А коли ми пили чай стоячи на березі фьорду і спостерігаючи нічне місто на іншому березі, іноді підпливали морські котики. Це було третє за красою і атмосферністю місце ночівлі в моєму особистому рейтингу.

172

 Автор: Antsibor Natalya
Фото: Antsibor Natalya
Little Blind Chicken
Nadiia Svitlychna
Ivan Sergeitsev 
 
 
Читати 112 разів